забери мене в теплі краї хоч би на острів європа
знаєш є такий острів смарагдовий теплий медовий
десь межи мамою африкою і мадагаскаром татом
острів європа - ціль наших ілюзій
там плюскотять у лагуні прозорі рибки й медузи
паруються черепахи і достигають корали
острів європа - це не зовсім ратуші кірхи костели
острів європа - це кокоси й залишки плантацій сизалю
а у нас тут цвіте черешня ідуть кораблі з донузлаву
а у них там блакитна лагуна альбатроси полюють на рибу
а у нас тут...
а в них там острів європа
шматочок раю

ми стали такими, якими боялися бути
в юності патлатій, юності автостопній
не заважай нам слухати вітер, музико
не заважай нам дивитись на зорі, місто
сліди від браслетів на зап'ястях тонких
червоні очі від безсонних ночей у чужих містах
як довго можна вибути без тебе, дорого
нехай нам присниться далека країна
довгі пляжі і сухий вітер
великі машини, які завезуть нас у гори
скільки ми провели ночей на дерев'яних кріслах без билець
закутані в спальники
скільки разів засинали на тісних ліжках у сірих будинках
скільки книг було прочитано, віршів уголос промовлено
поміж зупинками потягів
скільки кави було випито у придорожніх кафе
скільки мап ненароком залишено на задніх сидіннях автівок
скільки балакано-перебалакано на заборонені теми
скільки разів нам снилась Південна Америка
скільки разів
не зупиняйте нас коли ми захочемо їхати
не хапайте за руки
не спокушайте смачною їжею і теплим ліжком
ми пізнали смак дороги
ми все одно поїдемо
ми не станемо такими, якими боялися бути
у юності патлатій, юності автостопній
ми все одно поїдемо
ми пізнали смак дороги
подорожники

Де ти був
коли я залишилась сама вдома
коли вітер північний стукав у шибку
коли гупали яблука в саду
наколюючись на гостру суху траву
коли періщив дощ
на бездоріжжі кричали сови
і загас вогонь у грубці
де ти був
коли я одягла сукню
з червоного шовку
такого тонкого
що й через перстень можна перетягнути
розпустила волосся
заварила чаю
і постелила свіжу постіль
де ти був?

хто сказав, що земля кругла
вона має форму глечика
а дощі вливаються в неї, як молоко
а ми - маленькі-маленькі - чеберяємо ніжками по дну
і мріємо, що коли виростемо
неодмінно подивимось на землю зверху
а коли виростаємо
глечик з молоком порядна господиня зав'язує марлею
і продає на базарі
і ми все ходимо і ходимо...

плачуть жінки з павутинками навколо очей
їхні розкішні тіла загорнуті в атласні халати
їхні розкішні тіла загорнуті в байкові халати
плачуть над горем Марії-Алехандри
їхні сльози стікають у фонтани Акапулько
(якщо в Акапулько вистачить на них фонтанів)
і стікає пряжене молоко ріками
бурими плямами застигаючи на новеньких газових плитах
які проклинають горе Марії-Алехандри
і чекають жінки з павутинками навколо очей
що хтось розсипле їм під вікнами ружі
тисячу руж, привезених із Амстердаму
з краплями роси, наче бризки фонтанів Акапулько
о горе тобі, пряжене молоко
що розлилось новенькою газовою плиткою
відволікаючи жінок від свіжого мексиканського серіалу

***
як називаєшся, дівчинко?
певне, мрієш стати співачкою
чи фотомоделлю
мрієш ходити на високих-високих каблуках
сидіти на дієті
лоскотати собі піднебіння пір'їнкою
і пити з чужими дядями шампанське?
а потім вийти заміж за мільйонера і народити йому діточок
сидіти у своїй америці пити кока-колу ходити у спортзал
їздити у Флориду на вакації
і мріяти про кар'єру вчительки
у Жмеринці чи Кобиловолоках
щоб ходити до школи
розповідати дітям про далеку америку
індіанців у резерваціях
статую свободи
шкідливість кока-коли
чарівну Флориду
пити вино в учительській
отримувати подарунки від батьків своїх учнів
і думати про те
як добре мріялось у дитинстві
правда, дівчинко?
2010