Палай!
Хай місто спить.
Та десь далеко миготить життя.

Літай!
Хай місто спить,
І вітру подих лиш на мить
Здмухнув печаль...

Співай!
Хай місто спить,
Від суму в горлі ком стоїть
І зорепад в очах...

Ридай!
Хай місто спить,
І спокій тужно мерехтить,
Немов свіча.

Ти і я. А між нами ліси.
І не чутні в них голоси,
Що лунали ще вчора.
І тепер вже наші сліди
Не знайде навіть хвиля води,
Що блукатиме в горах.

Ще вчора ми були на роздоріжжі,
Якого вже нема, як і доріг.
Збиралися йти вгору від підніжжя,
Тепер нема його. І наших ніг.
І нас…
Ні, ми є!
То, може, й шлях
(Лиш варто відігнати страх)
Знайдемо?
Шукаймо?

Тиша.
...
.
Музика стиха підкрадається,
Виливається нізвідки –
З-поза простору, з-поза часу...
А час просто йде повз нас,
Омина.
Чи він – омана?..
...
Тихий, легкий дотик,
Теплий цілунок
Звуку.
Змах руки.
Шовк волосся
Розвіває
Музика.
...
Безліч барв
Вривається в чорно-білий день,
В тіні.
...
Переплетіння,
Лунко-барвисте.
Чисте.
...
!!!
Вир.
Лавина
Сили, енергії, любові, радості,
Життя!
...
____
Ранок.
Роса.
За небокрай виривається
Луна.
Краса.
Душа.
.
Промінепад.
.
!!!
Цей скляний світ
Розбивається.
...
.
Ми спимо,
Заколисані,
На струмку
Музики.

Неонове місяця світло,
Мов річка, на землю ллється.
І кожна зіронька на небі
Тихесенько собі сміється.
Забрала світ в обійми ніч.
Свобода, тиша… і вогники свіч…
У танці зливаюсь з природою
І тану в красі її.
Життя розквітає з свободою.
Лечу на шляху до мріїї.
Тіла наші живуть, і тихо
В унісон б’ються наші серця.
Цей світ світлом і свіжістю диха.
Було б це завжди, без кінця!
З нами ніч і легка прохолода.
Ні проблем, ні турбот, ні біди...
Затуля їх собою природа,
Заливають їх струни води.

Десь в небі в аквапарку янголята
Катаються.
Тут змерзлі мокнуть кошенята
Не граються.

Цей дощ потрібен для землі –
Умитися.
Чого ж так хочеться мені
Журитися?

1.
Заблукало сонце над Вкраїной,
Загляда в віконце холодина…
Думали, що щастя все ж прийде,
Але… Але де ж помилка наша, де?

Ми тепер не знаєм, що чекати,
І хоча і вийшли вже за грати,
Ми не знаємо, що можемо,
Ми не знаємо, що хочемо,
Ми не знаємо, що прагнемо знайти!

Заблукало сонце над Вкраїной,
Проникає всюди холодина…
В омуті розчарування тонемо.
Темна вода, темний холод; ми спимо?

2.
День новий постукає в вікно.
Той, який чекаєш ти давно.
То не світле майбутнє, а просто життя,
Та мусиш прийнять його без вороття,
Світу радіти,
Не спати, а жити,
Вперед іти,
Тоді побачиш, що щастя – це ти.

Драма.
Сама.
Храма.
Нема.
Стало.
Сміття.
Мало.
Життя.
Крила.
Лама.
Зала.
Пала.
.
Догоря…
Воля.
Зоря.
Доля.
Шмаття.
...
Буде!
Життя.
Люди.
І я.