Автори /
Олександра Барановська (1993)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
До тебе...
•
***
•
Навіки з нами...
•
весна
•
Асоціації
•
***
•
Вже не важливо
•
Мертві очі
•
Прости...
•
С утра до вечера
•
Чим пахне свобода
•
Пролісок
•
Ушла...
•
Вы дали мне жизнь
•
Правда о женщине с косой
•
* * *
•
Симфонія краси
•
Любовь, как она есть...
•
Девушкам
•
К музе
•
Ніч
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Не побачу, не плачу, не думаю…
Наче сон пролетіли роки.
Наче сон пролетіли роки.
И пусть я буду бешено рыдать,
И пусть мои глаза нальются кровью,
И пусть мои глаза нальются кровью,
Їх сліз ми не побачимо ніколи,
І стуку не почуємо сердець.
І стуку не почуємо сердець.
А на дворе опять весна!
Цветут сады, щебечут птицы!
Цветут сады, щебечут птицы!
Зорі, небо, місяць, небо, зорі,
Ніби хвилі у людському морі,
Ніби хвилі у людському морі,
Капли медленно в небе кружились,
Падали тихо, на землю ложились.
Падали тихо, на землю ложились.
Чи ти кохав мене, чи ні,
Вже не суттєво, не важливо.
Вже не суттєво, не важливо.
Ті живі-мертві очі уважно дивились у вікна,
І було в тих очах щось таке невимовне людське,
І було в тих очах щось таке невимовне людське,
Прости меня,
И я тебя прощу...
И я тебя прощу...
Как счастлив ты, когда тебя любовью окружают,
И как несчастен ты, когда тебя же отвергают.
И как несчастен ты, когда тебя же отвергают.
Стою на полі. Гріє сонце,
І вітер колоски гойда.
І вітер колоски гойда.
Біленькою голівкою,
Піднявшись над травинкою,
Піднявшись над травинкою,
Да, пусть жизнь не сказка, но ведь смерть - это не выход тоже.
Алое пятно от крови на красивой белой коже,
Алое пятно от крови на красивой белой коже,
Не ругайте меня,
Всеравно я смеюсь.
Всеравно я смеюсь.
Обломки слов, пустые фразы,
Душа без голоса поет.
Душа без голоса поет.
Сухой асфальт, намоченный дождем,
Как черствая душа, омытая любовью.
Как черствая душа, омытая любовью.
Я відчуваю аромат весни.
То пахнуть квіти на зеленім полі,
То пахнуть квіти на зеленім полі,
Любовь долготерпит,
Любовь не гордится,
Любовь не гордится,
Разбитая ваза на старой лавчонке,
Как память любви оскорбленной девчонки.
Как память любви оскорбленной девчонки.
О муза милая моя!
Ты мучаешь меня ночами,
Ты мучаешь меня ночами,
Так тихо-тихо, чудно тихо,
І ліс дріма, і річка спить.
І ліс дріма, і річка спить.