Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Шукач Матерій (1984)
Головне жити, жити, а не лежати гнилою колодою, не спати серцем, не стати заживо трупом; любити, ненавидіти, переживати, творити врешті-решт – це і є життя, справжнє життя.


Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Шукач Матерій, [ 2010-11-18 10:31:22 ],
на сторінці поезії     "А він стояв, закоханий у осінь..."   Станіславська Адель

А що тут казати, так думки в слух, прояв чергової миттєвої слабкості :))) Просто в голові одразу згадалась і та "осінь", і "золота коса", "очі" і та "вдача" й ті бісові в доброму розумінні "босі ноги". Які між інщим в силу обставин маютьсаме що не є, пряме відношення до мене :))))) Одним словом (а вийшло не одним) хотів би сам був би написати такі рядки, але враховуючи поетичну бездарність залишаеться лиш раз по раз прокручувати в голові. Стосовно того що між цих рядків...краще промовчу, бо критика в даному випадку недоцільна. Хоча зазначу , так як є тільки мить між минулим і майбутнім, то можливо те розміщене між основними рядками і є життя. А у справжньбому житті ми збагнем речі тільки тоді, коли вони стались (посилаючись на середньостатистичний варіант і мою субєктивну думку).
Вам всіх благ, а найголовніше натхнення.
Пішов далі шукать...:))
Коментатор Шукач Матерій, [ 2010-11-18 19:18:30 ],
на сторінці поезії     "На прощання нам висинiй"   Лазірко Юрій

Був приємно здивований, що ви скинули шкуру і вийшли з так званої "касти редакторів". Одним словом вітаю з поверненням на землю. (між іншим сам нещодавно повернувся :))). Як то кажуть: ми весь час дивимось догори, а іноді важливі речі валяються під ногами. Ну це черговий неліричний відступ.
тепер по темі: останнє творіння серйозна штука.
(хоча багато пропустив, але від тої творчості яку ще тримаю в голові, було більше авторського, якби так сказати особистого автора, а зара про все і ні про що більше, грубо кажучи.) Але повернусь. Грубі словесні звороти як були так і лишились:))
"Ми у тишу твою незаслужену
зодягаємось, та не пасує нам
ні лахміття – безмовне відчуження"
але в основному дивують метафори:
"і до ноти зігріємось піснею" - зігрітись до ноти цікава штука, здається алкоголем не пахне але асоціаціі зі словом "набратись". (можливо тільки в мене). Аще хотів написати про розписані німі полотна та багнети, але перечитавши ще раз, вирішив не варто, бо вірш серйозний. і якщо вам шановний здасться ця писанина неповагою, то в туж мить додам комент з описом даного в стилі"маразми, не звертать уагу".

ПюСю. давайте щось веселіше і світліше, а то лишаєте просто мене роботи :)
Творчого натхнення. (памятаеться за моєї памяті воно раз таки було покинуло, коли ви писали про відкриті вікна на музоні)
1   2