Автори /
Лілія Введенська (1991)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Серця на смітнику
•
Небо - невипрана постіль
•
Мій друже, подорожній!
•
Не люблю весну
•
ПоГроза
•
***
•
Словостовпіння
•
Щоб сонце не простудилося
•
ГолкА натура
•
* * *
•
І без назви
Помиї у шлунку, в кишках - гидота,
залишки пишних бенкетів у роті.
залишки пишних бенкетів у роті.
Їй 28 років,
вона неакуратна і незібрана.
вона неакуратна і незібрана.
Мій друже, подорожній!
Чи довго нам іти?
Чи довго нам іти?
Розтанула зима в долонях світу.
Так вогко й тяжко дихала земля,
Так вогко й тяжко дихала земля,
Гроза по ринвах торохтіла,
вона залилася плачем,
вона залилася плачем,
Промовисто тиша мовчала -
заповнила паузу в звуках.
заповнила паузу в звуках.
Зашпортнутись за слово так просто -
слів є багато, але
слів є багато, але
Сонце встало за полями,
за горами, за морями,
за горами, за морями,
Залишили мені одні кпини
і посмішки злі у спину,
і посмішки злі у спину,
Я б хотіла напитися вітром
і вдихати ефір від кав’ярень.
і вдихати ефір від кав’ярень.
Речення без крапки –
граматична помилка?
граматична помилка?
Огляди