Автори /
Михайло Буряк (1965)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
Опівночі
•
Тобі найкраща
•
Наворожила
•
Де взяти фарб
•
Спогад
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Як же рясно
посмiшок твоїх,
посмiшок твоїх,
Опівночі,приспавши ледве тінь.
Я по загусклій акварелі ночі,
Я по загусклій акварелі ночі,
Ти світліша за сто світів,
і солодша за слово "жити"...
і солодша за слово "жити"...
Я вже й забув той день,коли циганка,
Наворожила пальчиком мені...
Наворожила пальчиком мені...
Безкрайня бiлiсть,
тiльки снiг та лiд
тiльки снiг та лiд
Полетiло серце у калачики,
у країну балок i отав,
у країну балок i отав,