Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марися Іванів (1950)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ХУТІРСЬКИЙ БЕНКЕТ
    Аби видались гості хоробрі ,
    До читання та мислення гожі:
  •   ХУТІРСЬКА ПРАЦЯ
    Я кваплюся з мовчанням у рядки.
    Гей, гей! У цьому русі зайві гальма!
  •   Все біле. Барв неначе не було
    Все біле. Барв неначе не було.
    Де двір, паркан? Де поле і дорога?
  •   Місто мого дитинства
    Місто мого дитинства –
    Соняшник хутірний,
  •   Мов заклинання, в хутiрське мовчання...
    Мов заклинання, в хутiрське мовчання
    Позалiтали ластiвки-стрижi.
  •   ЗАМАЛЬОВКА КРАЄВИДУ
    По шляху, що тече ковилою -
    Срiблом-шовком степiв’я поли -
  •   В. М. І.
    Тепло й затишно, сповна спокою
    Тим брунькам, що сповитi лускою.
  •   провина
    Це відбулось за нашої доби.
    З`явилась руйнівна, бездумна сила,
  •   Киця Сима
    Ой, гарненька, ой, красива
    наша кішечка маленька!
  •   Загоряй...
    Загоряй,
    Самурай!
  •   Можливо, так? Можливо, ти помітив?
    Можливо, так? Можливо, ти помітив,
    Що я у цьому хорі не співаю?
  •   тільки терпіння...
    Тільки терпіння
    І невтручання
  •   Змія на посох чи посох на змія...
    Змія на посох чи посох на змія -
    Ще не вмію того, ще не вмію.
  •   Станси про справжність
    У серці, по венах,
    За дниною днина,
  •   Найдовші дні
    Минуле подаровано у снах -
    Найдовші дні дитинства, де казково
  •   Степ під час Чорного Місяця
    Степ і небо. Ніч Гекати.
    Чи то хмарність, чи то вир
  •   Слова
    Великі, пророчі,
    чудові, прекрасні,

  • Огляди

    1. ХУТІРСЬКИЙ БЕНКЕТ
      Аби видались гості хоробрі ,
      До читання та мислення гожі:
      - Пригощайтеся, людоньки добрі!
      Маю слово за хрін не солодше!

      Ось вам квашений час, мов капуста!
      Ось з городу свіженька ідея,
      Мов редиска, повнісенька хрусту!
      Ще й сметанка-облуда до неї!

      Передвиборне сало жовтеньке –
      Дух важкий, але з перцем – то смачно!
      Ось прогресу горіх – тут обценьки
      Треба брати до рук – однозначно!

      Ось вам смажена качка газетна
      І законом наварений борщик –
      Їжа добра, не індеферентна!
      Пригощайтеся, гості хороші!

      15 грудня 2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. ХУТІРСЬКА ПРАЦЯ
      Я кваплюся з мовчанням у рядки.
      Гей, гей! У цьому русі зайві гальма!
      Від самоти, мовчанню завдяки,
      Шукай грунтів – потреба це нагальна!

      По хуторах минулого шукай,
      По сивих сторінках класичних творів.
      Декоративний самосів-курай
      Без праці зріс в сучасності надворі.

      Грунти – вони і в Африці грунти,
      А наші, мовити доречно, - чорноземні.
      Шукай, копай, у грядках порпайсь ти,
      В рядках вирощуй помисли туземні!

      Твій хутір із мовчання проросте
      Серед степів чи в передгір’ї Криму.
      Повільно потече життя просте.
      Цибуля, хрін, часник наповнять риму.

      14 листопада 2006



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Все біле. Барв неначе не було
      Все біле. Барв неначе не було.
      Де двір, паркан? Де поле і дорога?
      Мій хутірець снігами замело
      Й забуто в світлій пазусі у Бога.

      Час зупинився. Води залило
      У білизну крихкої порцеляни.
      І дихання від подиву звело:
      За цю красу ні гривні, ані ляни

      Не витрачено! То дари зими:
      Кришталь мінливий і пухнасті хутра,
      Й ажурні, помережані дими,
      Й надійна тиша, й невимовність мудра.

      Мій хутір заколихано у сні,
      Але з небес недрімне око Бога
      Синичку зігріва. Її пісні
      Я слухаю і знаю: є дорога!

      19 листопада 2006



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    4. Місто мого дитинства
      Місто мого дитинства –
      Соняшник хутірний,
      Спритність в’юнка, гонориста,
      Сором фіранок-вій.

      Поруч дзюрчать цикади,
      Дзигою дзизь дзинчить,
      Зморгують сонні декади,
      Пилом прибита мить.

      Місто мого дитинства –
      Зріє кульбабки пух,
      Тиша пливе промениста,
      Ходить навшпиньках рух.

      Я, хутірська дитина,
      Мала рости, мов крез,
      Та, як берізка без тина,
      Не досягну небес.

      У хмарочосні хащі
      Вбито буття процес.
      Кинутий напризволяще
      Світ засмоктав прогрес...

      3 червня 2006




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Мов заклинання, в хутiрське мовчання...
      Мов заклинання, в хутiрське мовчання
      Позалiтали ластiвки-стрижi.
      У відчаї – подiя надзвичайна –
      По-людськи мовлять:
      - Вийди і скажи!

      Засиділась за хутірським парканом,
      Сховалася від кривди та іржі
      Із Базилевським та Арістофаном.
      Повторюємо: вийди і скажи!

      Пора така, що вже перепарила.
      Там, за парканом, - горе-муляжі,
      А тут – щавель, буряк, квасолі крила.
      Неси їх людям! Справжнє – від душі!

      20 листопада 2006




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ЗАМАЛЬОВКА КРАЄВИДУ
      По шляху, що тече ковилою -
      Срiблом-шовком степiв’я поли -
      Йдуть без поспiху до водопою
      Срiбло-сiрi поважнi воли.

      Вiк по вiку (промовлю коротше)
      Ця картина була за звичай.
      Раптом – пустка намулює очi.
      Де воли з ковилою? - Вiдчай!

      Чи то вiтер штукарки-уяви?
      Чи натура не з наших часiв?
      Заспiв зроблено. З Нави чи Яви,
      Але знайду зернятка на сiв!

      14 грудня 2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. В. М. І.

      Тепло й затишно, сповна спокою
      Тим брунькам, що сповитi лускою.
      Супокiйно снять устрицi в мушлi:
      Захист є, а до решти байдужнi.
      Я люблю. Впали шторами вiї...
      Перемовчу, бо навiть не смiю
      Те промовити, як вiд розпуки
      Менi хованкою - твої руки...
      Теплi й затишнi, дужi, надiйнi,
      Мов луска або мушлi, чи вiї.
      Чи земнi? Чи прибулi вiд Веги? -
      Твої руки - мої обереги.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. провина
      Це відбулось за нашої доби.
      З`явилась руйнівна, бездумна сила,
      Безжалісно, зухвало покосила
      Віками сонця пещені дуби.

      Дуби боролись за своє життя,
      Стояли міцно лісу піонери,
      Та впали під пилою ненажери,
      За ними й ліс пішов у небуття.

      Соромлячись, хилили ми лоби,
      Знесилені, позбавлені хотіння,
      Не позбирали й дубове насіння...
      Як свище пустка нашої доби!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Киця Сима
      Ой, гарненька, ой, красива
      наша кішечка маленька!
      Гомінлива, наче злива,
      наче сніг, вона біленька.

      Любить, як усі малята,
      гратись, бігати, стрибати.
      Ой, шкідлива, ой, завзята -
      хоч тікай від неї з хати!

      Вибух-Сима, Сима - вітер.
      Все, що робим, їй цікаво:
      нюха квіти, вчиться літер,
      сіль куштує, хлище каву.

      Постає важке питання:
      хто провчить маленьку Симу?
      Хто у цілях виховання
      прожене на двір у зиму?

      Та ніхто! Хіба це можна?!
      Стала думкою дурниця!
      Відповість дитина кожна:
      вчиться і зростає киця.

      Не бува вогню без диму.
      Вибачай на слові нас ти!
      Любимо ми тебе, Симо, -
      теплу, лагідну. пухнасту!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Загоряй...
      Загоряй,
      Самурай!
      Відпочинь,
      Шао-лінь!
      Вчитесь, доки не смеркло небо!
      Мнем шолом
      Кулаком,
      Гнем меча
      В калача -
      Вчитесь, вчитесь, як битись треба!
      Біг понес
      Крізь овес,
      В бій ідем
      Бугаєм.
      Стусани мають силу граду.
      Як баран,
      Клан на клан.
      Знов і знов
      Юшка-кров.
      Знайте, браття, Верховну Раду!

      3 червня 2006



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Можливо, так? Можливо, ти помітив?
      Можливо, так? Можливо, ти помітив,
      Що я у цьому хорі не співаю?
      Не зваблююся яблуками раю,
      Слів не краду чужих і не зриваю квітів!

      Можливо, що жіночи забаганки
      Вже відійшли від мене світ за очі?
      Ніщо мені любові не навроче.
      Самітним холодом приходять чемні ранки.

      Можливо... Тільки чемності стосунків
      Дивуюсь, як раптовостям у світі.
      Так, не потрібні яблука і квіти,
      Ані каблучки й ланцюжки дарунків,

      Бо уві сні нестяму поцілунків
      І щирість пестощів зухвало дав мені ти.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    2. тільки терпіння...
      Тільки терпіння
      І невтручання
      В стовпотворіння,
      В стовпостояння.
      Тільки навчання -
      Штудія, дослід.
      Грає по гранях
      Розуму досвід.
      Досвід шукає
      Власної дії.
      Час розмикає
      Мрії-надії.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Змія на посох чи посох на змія...
      Змія на посох чи посох на змія -
      Ще не вмію того, ще не вмію.
      Мов природнє, ковтаю ту манну,
      А за диво сприймаю оману.
      Ще наївна, слухняна й, до речі,
      Не ламаю ні слово, ні речі,
      Тільки очі допитливі мружу
      На знання й заколисую душу.
      А душа у пелюшках довіри
      Не питає: людина чи звір я?
      Ще схиляюсь, ховаючи мрію,
      Ще дивитись на Бога не смію...

      На біблейнім шляху незворотнім
      Все зі мною відбудеться потім...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Станси про справжність
      У серці, по венах,
      За дниною днина,
      Щоденна, буденна
      Рутина, рутина -
      Триматись, тривати,
      Чуттями втручатись
      В свідомості грати,
      В мінливу сучасність.

      Тікати, шукати
      Нової картини
      І знов потрапляти
      В тенета рутини,
      І лотос ковтати
      З долонь лотофага,
      Та не забувати,
      Ні,gratias ago!

      Тремтіти, сміятись,
      Цвісти, шаленіти -
      Творити сучасність,
      Якої ми - діти,
      І лук з тятивою
      Того Одіссея
      Рукою новою
      Нап`ясти для неї!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Найдовші дні
      Минуле подаровано у снах -
      Найдовші дні дитинства, де казково
      Гублюся я по вуха в бур`янах,
      Світ мацаю, на зуб куштую слово.

      Моє волосся - вибілений льон,
      Засмагле тіло майорить саднами
      І ластовинням. Мабуть, що мільон
      Слідів пасльону на полях панами.

      Цей довгий день вщерть сповнений турбот:
      Хробак, мете6лик, ластівка, мурашка -
      Хто небу вчить, хто кличе в темний грот -
      Вивчати мови їх мені не важко.

      Спів літака, цеберця чи кози,
      Чи моркви на сусідньому городі,
      Хор куряви, ромену й дерези
      Лише мені підспівує, та й годі!

      Раптово чую, як пузанчик-брат,
      Який нічого в світі не второпав,
      Озвавсь до мене з-за парканних грат:
      - Вертайся, Марцю, покуштуймо кропу!

      Вертайсь додому, сестре! Я втомивсь
      Чекати, а за грати - ще не вмію... -
      Не сон! Не сон! Це довгий вік втомивсь
      І повертає колію на мрію.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Степ під час Чорного Місяця
      Степ і небо. Ніч Гекати.
      Чи то хмарність, чи то вир
      Засмоктав зірки? Чи кати
      Відібрали в мене зір?

      У скрутне безсоння темне
      Надаремно гострий слух.
      Ніч беззоряна, тотемна
      Править чин безгучних скрух.

      Сплять чорноземлі рамена,
      Навіть рух повітря стух...
      А тварина неписьменна
      Ловить істину на дух.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    7. Слова
      Великі, пророчі,
      чудові, прекрасні,
      (до рими охочі,
      але передчасні),
      грайливі, суворі,
      святі, благородні,
      мов зірки та зорі
      завжди, як сьогодні.

      Інтимні, приватні,
      дзвінки, галасливі,
      і вдарити здатні,
      й занадто чванливі,
      солодкі, нудотні.
      відверто двозначні,
      незрілі, холодні,
      занадто гарячі,
      значні, невиразні,
      багатослогові,
      порожні, заразні -
      всі разом у мові.

      Поставити важко
      ні плюс ані мінус...
      Є слово-комашка,
      є пісня, є вірус.
      Гуртом і докупи -
      бридке та приємне.
      Гризи шкаралупи!
      Шукай достеменне!

      Веселі, тужливі,
      спокійні чи ратні -
      ЄДИНО МОЖЛИВІ,
      ЄДИНО ПРИДАТНІ!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --