Автори /
Микола Щербак
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Месницькі мечі
•
Не відкладай
•
Вогненне слово
•
Крути
•
Святі вогні
•
Відвічна ласка
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Зима минула... Одцвіла весна...
Зарослий Гощів їх прийняв у гості...
Зарослий Гощів їх прийняв у гості...
– Спи, батьку! – він витер непрохані сльози
І хрипко промовив, козак сивобровий. –
І хрипко промовив, козак сивобровий. –
– На Канів, лицарі, до бою! –
Заграли сурмою кличі...
Заграли сурмою кличі...
Богуслав понад Россю і Корсунь в боях стугонять.
Біла Церква горить – блискавицями зайдів зустріла.
Біла Церква горить – блискавицями зайдів зустріла.
Бої... Фронти... Луна Трипілля!
Загомоніли лозняки...
Загомоніли лозняки...
Гуде майдан, шумить майдан святково,
Куди не глянь: шинелі, сіряки...
Куди не глянь: шинелі, сіряки...
Отаманові Зеленому та його козацтву присвячується
- Я зроблю це в понеділок!
Так собі сказав Тодось.
Так собі сказав Тодось.
Героям Крут
І
Ні шляху, ні стежини —
Завія, заметіль...
Завія, заметіль...
Усе минає, гасне і сплива,
Лише вона над грішною землею
Лише вона над грішною землею