Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Роман Романюк (1989)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  * * *
    Не вдовольнюся променем - вимагаю Сонце!
    Чи, може, не гідний Сонця?
  • •  * * *
    Вечір знову, як ніготь по нерву, віршем в мені колишеться.
    Крізь надщербину небо зайве зливає на спеку.
  • •  * * *
    Жінко, залишся… прошу залишись такою ж:
    Часткою світлою в чорно сумному мені.
  • •  * * *
    Дощ навспак.
    Дощ – Ти.
  • •  Асфальтна туга…
    Асфальтна туга…
    Така стара вона.
  • •  Гостини Ерато (терцетик)
    Сутінь
    В травах весняхих згубився, немов у лісі.
  • •  Київ-Пасажирський
    Мозок вперто долає фрустрацію
    Під таночок племен алжирських,
  • •  Тони любові (цикл)
    Вірш вечірній
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки