Я – немовби Герасим, а ти – Муму
Зведемо гучність слів до мінімуму
Не почую твій гавкіт, повзучий пирій
Не бреши мені, суко, я глухонімий

(2011)

Провалися як сіквел із тріском,
Відійшовши від краю платформи.
Поступися, будь-ласка, місцем
Категоріям змісту і форми.

відчуваю потребу в дотиках
доволі (до болю) лагідних
мінлива хмарність (без опадів)
вітер північно - західний

(2011)

Нависаєш загрозою зникнути
З поля зору моєї пам'яті,
Розплестися,
мов светрик,
нитками,
Розчинитись у щирих намірах
Поза зоною недосяжності
У відлунні гудків та відгуків
Стати зморшками передчасності
Проти крему з ефектом ліфтингу...

Мов посаду, його обіймала,
Мов мерця, цілувала в чоло,
І на смертнім одрі чимало
ЇЇ болю сльозами зійшло.

Сплинув час і земля осіла,
Але напис надгробний вцілів:
«Не ховай почуттів у могилу,
А кохання своє – й поготів!»

Мимохіть, мимоволі, невільно,
Викидайте сміття на смітник,
Поривайте зв'язки на ганчір'я,
Безсердечно на друзки трощіть!

Рознесіть все у прах, і у пір'я.
І по вітру розвіюйте сум,
Мимохіть, мимоволі, невільно,
Ледь її упізнавши парфум…

Не дай мені заклякнути
В незручному положенні
Втрачаючи чутливість
Я щільно закорковуюсь
Витягуй мене штопором
Або ключем проштовхуй
Чи спільними зусиллями
0:0 на нашу користь
Навчи мене як вмієш ти
Сходити тихо з розуму
Молочним сяйвом Місяця
Втікати з кухні плитами
Забутою щасливою
Пролийся світлом досвіта

…з наповнювачем гумки
змішалась наша слина…

В теплім місяці у травні,
У спекотнім червні з липнем,
Коли час так невблаганно
Робить небо непохитним...

Замість вуст, очей і рухів,
Діалогове віконце,
Крізь екран не чутно звуків,
Крізь екран забракло сонця.

У мереживах мережі,
Ми загубимось навіки,
І тарифи "без обмежень"
Склеять дурнями повіки.

Ти в он-лайні, я в он-лайні,
Разом ми в лайні з тобою,
Кисню в обмаль вже, принаймні,
Помремо в ім’я "любові"...