Назву ім’я твоє ледь чутно
Як сутінки огорнуть небо
Скажу строфами з пісні
Як тяжко тут без тебе

Щодня гортаю сторінки
Життя, що могло бути
Щодня не в змозі
Ілюзорність цю
Забути

Та ти не відчуваєш…
Та й не знаєш…

…і пилом з метр взаємини покрило
ті, що з років десять єднали нерозривно
та ще й прибило намертво
глухим кутом…

…і погляд наждаком проходить
стираючи останки спільних мрій
шматки минулих літніх дій


пустеля від нині між нами
без міражів…

Шкребуся лізучи на гору
Вмиваючись побілкою
Як тою кров’ю

І так лежу ничком
Вся біла
Як в платті на весілля

А навкруги весь Всесвіт
А навкруги вся доля
В середині ж ніщо