Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Катерина Кириленко (1955)

Рубрики


Огляди

  1. Зимняя ночь 2010
    Да! – клянусь твоим священным именем.
    Да! – твоим благословенным днём.
    Да! – роскошным под луною инеем.
    Да! – тобою, Голубым Огнём.
    Да! - клянусь, чтоб выдержать и выстоять,
    чтоб допеть, как волю домечтать,
    чтобы радость розовую выстрадать
    голубому пламени под стать.
    Да, – клянусь тобою, не сочти меня
    сполохом безумия в ночИ.
    Голубым твоим священным именем,
    тихим инеем весь мир молчит.


    © 2010



    Коментарі (6)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

  2. В полночь
    Хочешь, я сказку тебе расскажу?
    В сказке царевна живёт молодая,
    в сказке Иванушка-дурачок
    тёмное царство Кощея поджёг –
    свет засветил без конца и без края.

    Хочешь, я сказку тебе расскажу?
    В сказке дурак царевичем станет,
    станет царевна его женой,
    будет с Иванушкой, будто со мной,
    лихо отплясывать свадебный танец.

    Хочешь, я сказку тебе расскажу?
    Хочешь?
    Не хочешь: это лишь сказка –
    Глупой надежды полночная пляска.


    © 2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. З вічних верховин
    "Христос воскрес!" - майбутнє в тому слові,
    мов сонце, відображене в росі.
    Господь живий! У виповні любові
    серцям гукає: "Оживайте всі!"

    "Христос воскрес!" - надії промінь лине
    в моє буття, і відступає зло.
    Я встану з часу у життя нетлінне,
    бо Паска в смерті вирвала жало.

    Далеко там, де в океан безмірний
    стікають часу всі струмки малі,
    Своїх чекає Викупитель вірний -
    мандрівників з минущої Землі.

    Співаймо в небо, вчімось припадати
    до Книги книг і поглядом новим
    земне життя тривожне обіймати
    не з висоти, а з вічних верховин.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Усвоение боли
    В любви, в борьбе, в трудах, не зная меры,
    Ищите свет средь шума и в тиши,
    Ищите свет любви, надежды, веры,
    Ищите свет, как отдых для души.

    Найдите путь из мрака и унынья,
    Одну свою - из множества дорог,
    Пусть сердце вновь расправит молча крылья,
    Шагните ввысь, не назначая срок.

    Тогда в гостях у счастья и печали,
    Вам больше не придется сожалеть,
    Что всем, о чём совсем не вы мечтали,
    Теперь пришлось с тоской переболеть.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
    Самооцінка: 5

  1. За хвилину
    Тліє сонце над обрієм жовте,
    Затихає у мареві хмар.
    Я чекала тебе - не прийшов ти,
    Не приніс мені серця жар.

    Я чекала тебе, коханий
    Біля своїх кленових воріт,
    Там, де спів від кохання п’яний
    соловейко ронить із віт.

    Може, серце твоє - крижина,
    І я марно всю ніч не сплю?
    Ти приходь і з таким. За хвилину
    Лід і камінь я розтоплю.



    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
    Самооцінка: 5

  2. Чара невичерпна
    Ми п’ємо вино, й п’яніють вікна
    У сусідськім домі, і на те
    Ти шепочеш: «Хай же буде вічна
    Ця маленька мерехтлива свічка –
    Зіронька, що в головах цвіте…»

    Ми п’ємо вино й щоразу швидше
    Невгамовні оберти Землі,
    За шибками рвійний вітер свище,
    А дніпровська хвиля – вище й вище.
    І лиш кіт муркоче. Розімлів.

    Дна не видно. Повна чара шлюбна.
    Ми п’ємо... О, верховино втіх!
    «Милий мій…» «Моя кохана, люба…»
    Щастя плаче? Чи сміється згуба?..
    П’єш у мене з губ, а я – з твоїх.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5
    Самооцінка: 6