Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ксенія Лісовська




Огляди

  1. Трагедія бездітності
    Чом ти, лелеко, забарився?
    Чи може зовсім загубився?
    Чому від когось відцурався?
    До їх осель ти не дістався...
    Мовчиш, летиш та обминаєш,
    Тим-самим щастя позбавляєш.
    Залишив, Леле, їх самих
    Батьки - це слово не для них.
    Дитячий лепет не почують
    І ніжність ручок не відчують,
    Ночами будуть міцно спати,
    Дитя не будуть колихати.
    Як ніжками воно здригає,
    До мами ручки простягає.
    А татко на руки бере,
    Воно йому чуприну рве.
    Цього не буде, це лиш мрії.
    І з часом вже нема надії.
    Життя мине, життя минає -
    До школи дзвоник закликає.
    З портфелем дітлахи біжать,
    Про щось щебечуть, гомонять.
    Батьки у школу відправляють,
    Бездітні тільки лиш страждають...
    Життя іде, життя минає,
    Завісу старість опускає.
    Батьки онуків безліч мають,
    Бездітні вік свій доживають...
    Життя пройшло, життя минуло,
    Як мить одна все промайнуло.
    Батьки в могилі спочивають,
    За ними плачуть, пам'ятають.
    Бездітних також поховали -
    Могили їх позаростали.
    Чорнявий ворон завітав,
    Лелека так і не згадав.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 4.83 | Рейтинг "Майстерень": 4
    Самооцінка: 3