Coup de foudre
Чорно-біла буденна сірість
День у день навколо.
Незмінна вічна монотонність
Наче замкнуте коло!
Крижана заплакана печаль
Пліч-о-пліч йшла зі мною.
А прегірка темнотна тиша
Обійняла хижацькою рукою…
Та ось одного дня нежданно
Веселка тепла розцвіла
Змінилося моє життя спонтанно
Любов заквітчана прийшла.
Йдучи серед нудного натовпу
В брудній юрбі тіней
Побачила я блиск і глибину
Ясних його очей.
Він посміхався щиро
І силует його добром сіяв
Здавалося, що за спиною в нього крила
Так легко й впевнено по цій землі ступав…
Але одного дня миттєво
Мої він крила обітнув.
В кохаюче гаряче серце
Він гострий ніж жбурнув,
Поцілувавши у вуста
Ту, у якої зіпсована душа…
Коментарі (1)
Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5