Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галина Левченко (1978)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   І ти...
    як усі,
    називаєш мене
  •   І ти...
    як усі,
    називаєш мене
  •   Клубок гадюк...
    Клубок гадюк
    непримиренних, сикучих, знавіснілих,
  •   На перехресті доріг трьох...
    На перехресті доріг трьох –
    випростана дівоча постать.
  •   Із тунелів блискучих зіниць...
    Із тунелів блискучих зіниць
    Випливають лебеді білі.
  •   Життя у клітку слів не увібгаєш...
    Життя у клітку слів не увібгаєш...
    Життя двері відімкне,
  •   Світла тиша...
    Світла тиша
    мудро у вічі дивиться,
  •   Усі справжні Люди є справжньою карою.
    Співчуття завжди принижує.
    Може, через те, що його завжди пів?
  •   У грудях ворушиться якась волохата темрява...
    У грудях ворушиться якась волохата темрява,
    М’якими лапками здушує серце міцно-хвилююче,
  •   Сон
    За кілька хвилин – мій вихід.
    Зала набилася авторитетами мого життя найбільшими.
  •   Чорна земляна жаба...
    Чорна земляна жаба,
    злякавшись підземної безвиході,
  •   У божевілля є крила...
    У божевілля є крила,
    чорні, розмашисті,
  •   У підземеллі вічності...
    У підземеллі вічності
    розцвітає квітка червона,
  •   Свіжозеленою лукою...
    Свіжозеленою лукою
    промінь сонячний
  •   Бабця місить тісто...
    Бабця місить тісто,
    кисло-запашне і пружне,
  •   Яка різниця?
    Яка різниця?
    Якщо хтось
  •   Диво-птиці...
    Диво-птиці
    засіяли небо зорями,
  •   Розбухле пухирями сочистими...
    Розбухле пухирями сочистими,
    гематомами вкрите
  •   Весною бувають дні...
    Весною бувають дні,
    коли небо заростає корінням дерев.
  •   Чотири сонця...
    Чотири сонця
    народили воронів
  •   Це ж зовсім не дивно...
    Це ж зовсім не дивно –
    наснитися собі святим,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки