Автори /
Володимир Чоботяр (1989)
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Чотири рядки
•
Імператив
•
Слух
•
!
•
Було колись тепер
•
Без
•
Краще
Переглянути всі твори з цієї сторінки
З грудей осені не напитися,
Дертись тілом слабким об камені,
Дертись тілом слабким об камені,
Не ставити насолоду на перше місце –
Іммануїл говорив,
Іммануїл говорив,
Дзвони церковні шукали
Вуха чиїсь. Серце, відкрите до вух
Вуха чиїсь. Серце, відкрите до вух
Попереду ранок з гострим зірками,
Позаду ніч – останнє коло сонця.
Позаду ніч – останнє коло сонця.
Був дім, була дорога, палили вогнище.
Я співав про те, що ніхто й ніколи не міг –
Я співав про те, що ніхто й ніколи не міг –
Наче чорні ґудзики, що розсипалися на землі…
Це все, що я візьму від цих пустих очей.
Це все, що я візьму від цих пустих очей.
Сумувати за твоєю красою? я обираю щось краще -
Що поки не має назви, доки я не вигадаю її.
Що поки не має назви, доки я не вигадаю її.