Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Наталя Дитиняк (1985)
...Писала, спасала себя,
а думала, что - человечество.
Р.Казакова

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2009-09-16 23:06:19 ],
на сторінці поезії     "Ельфійський Апокриф"   Дитиняк Наталя

Вона:

Які двоякі всі людські чесноти…
І не збагнеш, де видимість, де дотик.
І не втечеш від дійсності подалі
(за біг дають дві сторони медалі).
Блакитні рани не злікуєш доти,
доки не зміниш видимість на дотик.

А я… програла? Ні, бо я не грала.
Я танцювала, ноче, танцювала.
А ти крізь рани в душу подивися
і доторкнися, наче, доторкнися.
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2009-10-09 23:32:25 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Маковійчук Ігор Міф

В Вас надзвичайно теплі вірші, пане Ігорю. І з Вашого легкого пера трагедії здаються не такими вже й болісними. Але тим не менше за цією легкістю відчувається все пережите.
Дякую за хорошого вірша.
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2009-10-09 23:33:36 ],
на сторінці поезії     "Сон"   Дитиняк Наталя

Щиро дякую всім за теплі слова, оцінки і поради!
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2009-12-31 17:42:32 ],
на сторінці твору     "***"   Маньєрист Галантний

Щиро дякую за привітання!
Взаємно.
Щасливого Нового року!!!
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-01-19 23:05:03 ],
на сторінці поезії     "Ельфійський Апокриф"   Дитиняк Наталя


Вона: [поправляючи хмаринку]
О, дивина! Невже тобі цікаві
мої пусті земні дівочі справи?
Тобі самотньо, знаю. Ти сумуєш…
Що ж, розповім (а раптом приревнуєш:).
Все як завжди, у всіх свої турботи:
сходити в люди, вийти на роботу,
вбивати час (і день за днем все ближче),
ставати кимось (граючи в "хто вище?").
Так без кінця… А мій земний коханий
питав, за що солила його рани.
А я ж не винна. Я лише хотіла
розповісти, що добре долетіла…

(сідаючи на краєчок):
Так дивно, ноче… вкотре відчуваю,
що не живу, лише спостерігаю…
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-09 22:33:11 ],
на сторінці поезії     "...Відданість"   Дитиняк Наталя

головне, вибрати риму влучну, бо можна всього вірша зіпсувати :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-09 22:37:36 ],
на сторінці поезії     "Ельфійський Апокриф"   Дитиняк Наталя

мабуть, наближення весни розширює простори думок :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-09 23:55:49 ],
на сторінці поезії     "...Відданість"   Дитиняк Наталя

(перелякано): як?? знову не в тому мішечку шукала? так... тут в мене білі рими, тут чорні, тут... ой, куди ти стрибаєш?.. переплутались... знову до ранку сортуватиму...

в стосунках, як і у віршах, важливо, щоб хотілося перечитати, а не переписати :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-10 00:38:45 ],
на сторінці поезії     "Додам тобі пастельних кольорів"   Дитиняк Наталя

дякую за підказки.
щось спробувала повиправляти... як тепер?

результати математичних дій виходять невтішні, тому я намагаюсь уникати поєднання слів і чисел :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-10 00:43:20 ],
на сторінці поезії     "Додам тобі пастельних кольорів"   Дитиняк Наталя

дякую, Адель, за приємний коментар і хорошу пораду :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-10 00:58:10 ],
на сторінці поезії     "Додам тобі пастельних кольорів"   Дитиняк Наталя

дякую, Адель, за приємний коментар і хорошу пораду :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-10 00:58:27 ],
на сторінці поезії     "Додам тобі пастельних кольорів"   Дитиняк Наталя

дякую, Адель, за приємний коментар і хорошу пораду :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-10 01:16:06 ],
на сторінці поезії     "Додам тобі пастельних кольорів"   Дитиняк Наталя

якщо я не помиляюся, тут місцевий відмінок. з закінченнями ніби все добре.
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2010-03-10 01:18:36 ],
на сторінці поезії     "Додам тобі пастельних кольорів"   Дитиняк Наталя

щиро дякую, Світлано :)
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2011-02-17 12:04:19 ],
на сторінці поезії     "Ельфійський Апокриф"   Дитиняк Наталя

Вона:

Найдовша ніч... І не вловлю ні меж, ні рамок…
Літали довго, та не видно, де світанок.
Сумні світи… І на землі це входить в норму:
немає меж. Життя втрачає зміст і форму.
Ми, люди, надто потопаємо в безмежжі.
Нам мало, мало… Ми чомусь ламаєм межі.
А як без них? Що без окреслення шукати?
Душа без тіла – як найвища форма страти?

Та, як на мене, це примарлива свобода.
І вже яснішою стає моя пригода.
Бо я ж звичайна, як і всі, земна істота,
яка чомусь всьому земному чинить спротив.
Вдягнувши крила, споглядаю на руїни
людських чеснот, які змінились на провини.
І вже сама готова крила поламати,
щоб спорудити захисні, надійні лати.

А далі що? З цього безмежжя є рятунок?
Чи ти і сам себе закутав в обладунок?..
Коментатор Наталя Дитиняк, [ 2015-09-05 13:47:59 ],
на сторінці поезії     "Обираючи бачити, не закривай очей"   Дитиняк Наталя

Дякую, Любов. В даному контексті це радше фразеологічний вираз у значенні "не помічати, не звертати уваги".
1   2   3