І знов я під ним...
І знов все пливе...
Я вся здригаюсь,
не помічаючи всіх...
Нікого не чую...
Пливу вздовж ріки,
котра здається кайфом мені...
Коли я без нього,
клянуся собі:
ні, я не буду!

Але я під ним....

В світі сонце
сходить і сідає...
Різні кольори доби...

Люди у житті
приходять і зникають,
Іноді кидають назавжди...

Ти сказала,
що змінилась,
не зазначив як...

І відмовилась прийняти
все, що у душі
Різні опинились ми...

Зрозуміти все ж дала ти,
що всьому кінець,
Обирати вимусив мене...

Так і не зробивши
вибору свого
Всеодно тобі скажу:

"Вже, якщо так гидко
стало з цим тобі,
Що ж,.....
я відпущу...."
04.03.09

Птицы... Небо... Ракушняк...
Ветер сильный дует...

Волны... Солнце... Водопад...
Ты лежиш нагая...

Страсть... Забота... и любовь...
Мир эмоций полон...

Пазлы... Розы... Суета...
Что ты ожидаешь?..

Свадьба... Дети... и семья...
Больше нет свободы...

Крики... Смех... Депрессия...
Сложно их воспитывать...

Слёзы... Стоны... Кладбище...
Никогда не встретимся...

18.11.08

Зима пришла...
Повеяло прохладой...
И слёзы больше не текут ручьём...
Взгляд твой на фонаре ночном оставит,..
С печалью вспоминая твой узор...
Под деревом с последними листками,..
Ты на гитаре заиграешь под зонтом...
И снег под звуком струн растает...
Оттаит сердце...
Боль пройдёт...

02.12.08

Вікно відкрито...
Занавіс летить...
Подує вітер, й листя
У твоє вікно влетить...
На вулицю ти вийдеш...
І настрій твій злетить...
Разом із листям в небо полетить...

19.11.08

Кава... Простір... Цигарки...
Ти сидиш собі в куті...
На гітарі граєшся...
За життя... не каєшся...

Струни... Ноти... Камертон...
Все, що тобі треба...
Ти живеш надією...
На життя... за мрією...

Космос... Злива... Відчуття...
Де зараз живеш ти?..
Все проходить повз тебе...
Ти ж чекаєш... дива...

Не чекай його... Живи...
Прийде воно згодом...
Головне живи... Живи!..
не зів'янь так рано...

15.11.08

Листя летить...
Воно опадає...
Гляну на нього
й тебе пригадаю...
Урок вже минає,
А я все гадаю...
Чим зайнята ти?..
Мене пам'ятаєш?..
Волосся твоє,
Як те листя пожовкле...
Опало...злетіло...
Не пожаліла...
Музика лине
З твоєї гітари...
Мене ти чаруєш...
Тебе я кохаю...
Разом із думками
У небо злітаю...

13.11.08

Хочу писать...хочу кричать...
Но крик мой никому не слышен...
Но я то знаю, - я кричу...
И боль моя уж никогда и не утихнет...
Нет не сержусь я... и не осуждаю...
Тебя, наоборот, я восхваляю...
За то, что ты живёш со мной...
За то, что терпиш ты меня...
За то, что за меня боишся...
И не смотря на наши ссоры,
Хочу тебе всегда я говорить:
Тебя люблю я, мама!...пожалуйста прости...
И мне не важен твой ответ,
Ведь главное, что ты тут, рядом..
Ничто тебя мне заменить не сможет,
Никто другой тебя затмить не сможет...
Прошу простить меня за эти строки,
За всё, что я бывает говорю...
Хочу сказать тебе всё это,
Но почему-то не могу...

05.11.08

І вже все пало:
І таємницю прикриваючи завіса,
І разом з тим довіра, що була…
Я ладна дзеркала усі розбити,
Щоб в них не бачити себе…
Я хочу душу вирвати із себе,
Адже саме те відчуття її,
Мене пригнічує знутри…

27.10.08

Прошу пробач мені...
Я мала сумніви
Що до твоєї чистоти...
Але ти чиста...
Як те немовля,
Що не пізнало ще ганьби...
Ти - світ в моїй душі...
Рятуєш, ти мене постійно...
Живу тобою
й для тебе...
І буде так завжди,
Адже ти янгол, як на мене,
Котрий живе на цій землі...

25.10.08