Гамуючи тілесний голод
на доторки і проникання,
лежиш перед Богом гола,
Марія, до того ж - Аня.

Лежиш, догори задерши
коліна, – вудки для лову.
Навіщо тобі на перше
Його чоловіче! Слово?

Хвилини такої напруги
з божками і Богом типові.
Навіщо тобі на друге
епохи Його! Любові?

Ти тілом отут розпростерта,
весняним. В душі – осіння.
Навіщо тобі десерти
з обіцянок у воскресіння?

Голодна, заплющуєш очі,
а Він, як ота цокотуха.
І що Він тобі торочить
про Сина й Святого Духа?

Чому вони всі уперті
й невгавні, як напад ядухи.
Ти знаєш, з якої тверді
оті безтілесні духи.

Опісля відходу Преслі
і дійсно Його! епохи –
і дух чоловіка-теслі,
і дух чоловіка-Бога.