Автори /
Марія Дем'янюк
Рубрики
/ Поезія
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Про ніжність
•
З-під небес
•
Листопадневий падолист...
•
***
•
Світає...
•
***
•
Спогаданка
•
Небесна чудасія
•
Про жирафа
•
Про їжачка
•
Слоник-бешкетник
•
Про сніг
•
Спогади про Товтри
•
Карпатський мотив
•
Зимові ескізи
•
Заосеніло...
•
***
•
Жабине кохання...
•
Дякую..
•
Загадкова синь
•
Зіроньці...
•
Початок літа...
•
***
•
Нічне диво
•
***
•
***
•
Роздуми
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я заздрю твоєму сну, бо ти у його полоні,
А я біля тебе сиджу і ніжність жевріє в долонях.
А я біля тебе сиджу і ніжність жевріє в долонях.
Поцілуй мене, мамо, пригорни,
Заспівай колискову ту,
Заспівай колискову ту,
Листопадневий падолист,
Вальсує вітер листя кленa.
Вальсує вітер листя кленa.
Сонце в золотій короні
Ковдру сяйва виплітало-
Ковдру сяйва виплітало-
Думки зелені ялинні
Полинули в небо синє,
Полинули в небо синє,
Хмарки – гойдалки для мрій,
Ти поглянь на них мерщій:
Ти поглянь на них мерщій:
Татку! Я хочу в санчатка.
В пухнастій, теплесенькій шубці
В пухнастій, теплесенькій шубці
Хтось на небі ліпить хмари-
Кращої нема забави!
Кращої нема забави!
Я мрію побачити жирафа
кольору молочного шоколаду,
кольору молочного шоколаду,
На грибочку слимачок
ріжки виставляє.
ріжки виставляє.
Вночі слоник мандрував.
Зірки хоботом знімав.
Зірки хоботом знімав.
Десь на небі живе дивовижний павук.
Має він кільканадцять умілих рук.
Має він кільканадцять умілих рук.
Сатанів смарагдовим сатином
дивиться озерними очима.
дивиться озерними очима.
А Карпати мають очі-
Темно-сині,грайливі,мов метелики,
Темно-сині,грайливі,мов метелики,
На білому полотні
зима малювала малюнки:
зима малювала малюнки:
Заосеніло вже.Заосеніло...
Листки тополі дивляться змарніло,
Листки тополі дивляться змарніло,
Невимовна ніжність у моє серце увільється,
Як подумаю про тебе, коханий.
Як подумаю про тебе, коханий.
Біла лілея з великима очима
Шепотіла про свою образу.
Шепотіла про свою образу.
Так хороше,так мило,так прекрасно
Твої долоні цілувати,мамо!
Твої долоні цілувати,мамо!
Небо - море на картині Айвазовського:
В хвилях потонуло сонце,
В хвилях потонуло сонце,
А ти мені посміхалася,
Промінчиками бавилася,
Промінчиками бавилася,
Сонце хмаркою милувалося,
А вона засоромилася:
А вона засоромилася:
Заблукала в лабіринті буденних проблем,
І душа заридала гірко.
І душа заридала гірко.
До ранку не спала:
Кришталь рахувала –
Кришталь рахувала –
Іду одна я серед ночі,
В безодні неба ніч зорює.
В безодні неба ніч зорює.
Усміхаюся усіма зорями нічного неба –
Для тебе
Для тебе
Життя – не рожі,
Ні не квіти,
Ні не квіти,