Автори /
Марія Дем'янюк
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Жовто-блакитна
•
Без парасолі
•
Спостереження
•
Ти будуєш мене...
•
Маки
•
Сокровенне
•
З любовю до Григорія Чубая
•
Про Зміїв-Гориничів
•
Світ узимку
•
Смуток
•
Метеликовий вірш
•
Переродження
•
Бабусеньці
•
Каштану
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Люба, твої блакитні очі
гріють серце моє щоночі,
гріють серце моє щоночі,
Вона любила гуляти в дощ без парасолі.
Тоді на кінчиках її волосся розцвітали квіти, схожі на незабудки.
Тоді на кінчиках її волосся розцвітали квіти, схожі на незабудки.
Дерево - це багатоніжка.
Заховала голову-коріння у землицю,
Заховала голову-коріння у землицю,
Ти кладеш камінь за каменем, цеглу за цеглою,
І будуєш храм у моїй душі, де я буду молитися....
І будуєш храм у моїй душі, де я буду молитися....
Трава зелена і тополі.
Пункт пропуску військової частини.
Пункт пропуску військової частини.
Прилітаймо до батьків літаком,
Приїзджаймо потягом, машиною, автобусом
Приїзджаймо потягом, машиною, автобусом
Читаю вірші Грицька Чубая
і чую,а у мене чуб росте.
і чую,а у мене чуб росте.
Трьохголовим Змієм-Гориничем дивилася люстра у мою склянку з чаєм,
і я пригощала її , навзаєм.
і я пригощала її , навзаєм.
Одягнув на руки хмари.
Замотав на шию вітер.
Замотав на шию вітер.
Затремтіла душа кленовим листом,
І осіннім дощем заплакала.
І осіннім дощем заплакала.
Іноді моя душа перетворюється на коробку з метеликами.
Вони літають,торкаються крилами країв,
Вони літають,торкаються крилами країв,
Спочатку з'являються очі, де потопає біль
у солоній воді пророчій.
у солоній воді пророчій.
Моя бабуся-диво запашної полуниці,
що вбрана в крапельки криничної водиці:
що вбрана в крапельки криничної водиці:
Вона так сяяла у сонці,що він помітив,
кинув кульку:
кинув кульку:
Коли небо вдивляється у мою душу
стаю берегом, де хвилі голублять сушу.
стаю берегом, де хвилі голублять сушу.
Місячним гребінцем
Чесала береза коси,
Чесала береза коси,
Ластівки літали в небі.
Непомітно залетіли в мою душу.
Непомітно залетіли в мою душу.