Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Зотова (1975)
Ну тіпа: Я повернулася!!! ))
Лише вона туди вертає (с) Гренуіль де Маре "Опікунці залітних янголів"




Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-21 20:33:09 ],
на сторінці твору     "Дійте"   Зотова Юлія

Коментатор Юлія Зотова, [ 2020-05-04 10:23:22 ],
на сторінці твору     "Дійте"   Зотова Юлія

Коментатор Ілахім Поет, [ 2024-04-19 09:08:28 ],
на сторінці поезії     "Еще одно утро"   Зотова Юлія

Елегантна у Вас поезія!
Чуттєва, експресивна, жіночна... Щирість емоцій захоплює. Кілька віршів прочитав, особливо цей сподобався і зачепив. І відгукнувся кількома рядочками. Пробачте, якщо це зайве на Вашу думку - я нічого поганого і образливого не хотів би. Мені відомо, що деякі люди ненавидять відгуки у віршах. Не знаю, як Ви ставитесь до такого поширеного на літпорталах явища... Особисто я такий собі критик - не зовсім моє це: розбирати чиїсь злети чи падіння, так би мовити. А от якщо в мене експромтом відгукнулося, це не необхідна, але достатня ознака того, що текст мені припав до душі. То ризикну зі сподіванням на Ваше поблажливе ставлення)

Рвет календарь, спешит,
Листья-страницы драмы.
Вроде я был прошит
Нервами, как вольфрамом.
Но без тебя они
Тоньше паучьей сети.
Не притупляют дни
Память о нашем лете.

Вид на жару с тобой
Ливнями заштрихован.
Я на других слепой,
Как глуховат Бетховен
На какофонный шум
Низменных баек-сплетен.
Всюду с собой ношу
Память о нашем лете.

Косточки слов своих
Вновь нанижу на строки.
Счеты стихов - на них
"Я тебя..." и упреки.
Солнечные деньки -
Серое лихолетье.
Ради и вопреки.
Память о нашем лете.

Знаю, проходит все.
Радости и печали.
То, что нутро грызет.
То, чем я измочален.
Было всего полно -
Кануло прочь в бесследье.
А не прошло одно:
Память о нашем лете.

Дякую Вам!
1   ...   27   28   29   30   31