Автори /
Ольга Подоляк (1982)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
промова на випускному 10 років по тому
•
Йому
•
13-та весна
•
*****
•
Райський Сад
•
філософія 15ти-річної юнки)
•
оСіннЬоманіЯ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Травневий день підкрався непомітно,
Приніс дзвіночки й каже: вам вже час,
Приніс дзвіночки й каже: вам вже час,
Ти знов заснеш в моїх долонях
Мине неспокій , туга, тиша,
Мине неспокій , туга, тиша,
Які трагічні зорі над Чорнобилем!
Болючі, мов гіркі полинні зойки
Болючі, мов гіркі полинні зойки
сонце, з руками по лікті в крові,
падало в пащу гір
падало в пащу гір
Якось вранці прийшла розпука,
Походила по хаті скрізь…
Походила по хаті скрізь…
Моя доля корою берези
чорно-біла, як радість і жаль
чорно-біла, як радість і жаль
Око осені жовте.. втомлене..
Виглядає холод здаля
Виглядає холод здаля