Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Єва Тоцька (1983)




Огляди

  1. Я не ухожу
    Я не ухожу, я только скрываюсь временно
    От неблагополучных глаз...
    Моя история стоит смеха
    И слез не более двух-трех,
    А слезы жизни не помеха.

    Откройте мне двери в сады,
    И это мне станет утехой!
    Разве не утро – начало?
    Разве не в свете иллюзия света?



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Снова совою старой корявой
    Словно окно в твоем Эрмитаже, слово упало
    Треснуло, хрипло рассыпав узор на асфальте
    Летним дождем было вымыто слово,
    В книжке любимой давнишней оно танцевало.

    Вскользь пролетело над ливнем беззвучно
    Село на камне, душе безымянной
    Плакало слово ночами, наутро -
    Снова стучаться к тебе собиралось.

    Снова совою старой корявой
    Ухнуло букв сочитание смелое,
    Малым ребенком мудрость картавила,
    Сизой голубкой Любви ворковало.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Десь сьогодні гуляла посмішка
    Десь сьогодні гуляла посмішка
    Щирим сміхом гуляла радість,
    Поселилась в серці квітонька
    і розквітла з ранковим запахом

    Зеленіла трава барвистая
    По невинній пробігли коні,
    А вона проросла пшеницею,
    а вона чарувалась лоном.

    А вона при місяця сяйві
    Колисала вітрів розбещеність
    Колисала щастя в запасці,
    Розсипала радість перлами...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. ГРЗ
    ГРЗ гризе,
    у світлі брак тепла
    свобода осінню стече,
    а ти дізнаєшся про це
    якогось тридцять другого
    числа.

    ховатиму перед ранковою
    твоєю перемогою
    рідке із ніздрів (ГРЗ)
    і вщент твою "любов" потоплю
    смаркливою розмовою про це.




    Коментарі (16)
    Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5