а давай
замутимо з тобою
любов.
неначе бармен у
несправедливо
дорогому клубі.
змішаємо у
вузькій шклянці
тепло і страх
пристрасть і цигарки
довіру і секс
(бо куди ж нам з тобою без сексу).
проте
каталізатором цього
(певно ж неминучого)
процеу
повинна стати
ця вже не перша

зустріч.

а блюз у моїх вухах
неначе сонце
крізь гілля,
крізь очі
а потім...
що ж далі?
згубилося слово
із тої, важливої,
НЕ розпочатої розмови



(2010)

помирання мрій
не завжди супроводжується аплодисментами
зазвичай тиша
зазвичай всім байдуже
просто
осипається попіл
просто
з"являється пустота
ніхто не справлятиме панахиду
ніхто не приноситиме квіти
ніхто навіть не здогадається


2010