Поставили раком любов
Плутаєте з еротикою
Ви "секс назвали"-займатись коханням
Знайшли собі, суки екзотику

Купуєш на трасі за містом кохання
Вибір великий, звісно,
Задовольниш фізичні бажання
А на душу? сум, нудьга тиснуть

Давлять, їдять з середини

Немов ланцюгом зкований
Не пити, не спати, не їсти
Сидиш на одинці і думаєш
Коли ж це я став егоїстом?

Куди подівалися мрії
Коли почорніло в роті
Коли секс знищив кохання
А в душу проникла скорбота...
17.02.10

Поставили раком любов
Плутаєте з еротикою
Ви "секс назвали"-займатись коханням
Знайшли собі, суки екзотику

Купуєш на трасі за містом кохання
Вибір великий, звісно,
Задовольниш фізичні бажання
А на душу? сум, нудьга тиснуть

Давлять, їдять з середини

Немов ланцюгом зкований
Не пити, не спати, не їсти
Сидиш на одинці і думаєш
Коли ж це я став егоїстом?

Куди подівалися мрії
Коли почорніло в роті
Коли секс знищив кохання
А в душу проникла скорбота...
17.02.10

Поставили раком любов
Плутаєте з еротикою
Ви "секс назвали"-займатись коханням
Знайшли собі, суки екзотику

Купуєш на трасі за містом кохання
Вибір великий, звісно,
Задовольниш фізичні бажання
А на душу? сум, нудьга тиснуть

Давлять, їдять з середини

Немов ланцюгом зкований
Не пити, не спати, не їсти
Сидиш на одинці і думаєш
Коли ж це я став егоїстом?

Куди подівалися мрії
Коли почорніло в роті
Коли секс знищив кохання
А в душу проникла скорбота...
17.02.10

ЯКОСЬ СУМНО І ЯКОСЬ ХОЛОДНО
ОСІНЬ ПРИЙШЛА У МІСТО СІРЕ
ЯКОСЬ ДИВНО І ТРІШКИ ГОЛОДНО
БЕЗ ТЕПЛА, КОХАННЯ, ДОВІРИ.

ПОВДЯГАЛИСЬ У СІРІ ВБРАННЯ
ВСІ КРАСУНІ ЧАРІВНИЦІ
І ШТАНЦІ ІЗ БАВОВНИ, ТЕПЛЕНЬКІ
ЗАМІНИЛИ КОРОТКІ СПІДНИЦІ.

ДОЩ ВСЕ ЛЛЄ, З РАНКУ Й ДО НОЧІ
ЯК НА ТУМАННОМУ АЛЬБІОНІ
Я БЛУКАЮ ВОЛОГИМ МІСТОМ
ЦИМ ЗНАЙОМИМ ДО БОЛЮ РАЙОНОМ.

АЛЕ Є ЩОСЬ В ТОБІ КАЙФОВЕ
ПАНІ ОСІНЬ, ШЛЯХЕТНА ПАНІ
ЗАЗИРАЮ В ПРОВУЛКИ ХОЛОДНІ
І БЛУКАЮ СВОЇМИ ШЛЯХАМИ.

З надривом ти читав свої вірші
Ті що родилися в часи якоїсь смути
Смак кави додавав до ніжних слів
Якусь свою, тендітну лінію спокуси

Ти говорив, читав своє дитя
Ти вклав у нього дихання і душу
Характер, силу, смак покаятя
А може навіть більше, бо так мусив

Ти є поет, ти лікар людських душ
Ти катом є, що рубить так безжально
Ти є ніхто для темних сірих мас.
І закликом до дії для останніх

Ти бачив світ коли по ньому йшов
Ти відчував коли він йшов по тобі
Ти піднімався знову й не згасав
Коли топтали в бруд безжальні ноги

І знов сидиш один на самоті…
І підкрадає смуток десь до серця
Дістанеш свій старенький олівець
А на папері місто, зажди,десь знайдеться..!
31,01,10 01:01

На протязі осінніх днів
На протязі статевих актів
Я якось довго розумів
Що бути разом нам не варто…

Ми як політики із різних фракцій
Хоч не влаштовуємо акцій
А лиш чекаємо закону
Щоб примиритись знову й знову

Не мов не нестримна течія
З гори збігають почуття
І розбиваються об скелю
Упертості, твоєї і моєї.

Листя падає на землю
Віє холодом осіннім
Я блукаю сірим містом
Мрію, мучаюся, тісно.

Хочеться розкинуть руки
Ніби птах покинуть землю
І летіти десь у луки
Там де тепло і не темно

Де літають такі ж птахи
Сяє сонце позитивом
Плещеться вода у ріках
І захоплюватись дивом

Коли ти сидиш у парку
Коли холодно на серці
Ти помрій про світ прекрасний
І на мить станеш щасливим!

2009, Жовтень

Між нами знов війна…
Я знов тобі програю, я розпустив свої війська
Бери мене в полон, давно чекаю
Я навіть вже й не сподівавсь бути тобою завойований
В душі давно твої війська, а в скронях сумніви стурбовані.
На всіх фронтах здаю свої позиції,
Твоє кохання переможе мою впертість,
Щасливий буду в твоїй окупації,
Тримай міцніш в полоні моє серце.

2009.Жовтень

Моє відображення у вікні
чимось зовні схоже на мене.
Та немає блиску в очах
і не має у ньому душі
Віє холодом постать
на скляному,гладкому папері.

Це такий собі автопортрет
Зазирнувши до нього я знаю.
Відображення мертве й лихе
Я лишу його там...
Хай чекає..

2009 Вересень

Еротично ляжеш в ліжко
Ледь торкаючись мене
Проведеш рукой по тілу
Поцілуєш у лице

Будем ніжно ми кохатись
Говорити про любов
У кохані цілуватись
Обійматись.... Знов і знов

Покажу тобі я пристрасть
Забіжить по венам кров
Хоч для когось ми є грішні
Та свята у нас любов!!!

2009 Вересень

Не подобаютєся картина...?
Змінюй!
Замалюй її чорно-червоним
Не подобається закони..?
Змінюй!
Не подобається повії?
ЗМІНЮЙ
Не подобається 60 секунд в хвилині..?
ЗМІНЮЙ! Змінюй! ЗМІНЮЙ!

Не подобаються маршрутки?
Водії, педерасти нахабні
Не подобаються закуски?
Що дають у кафе на вокзальній

Не подобаються заводи..?
Що димлять мабуть вредним димом
Не подобається що звуть
На базарі бабусі „Сином”!!!

Не подобаються образи
Що потерлись новенькі кеди
Що гасають по вулицях міста
Із пластмаси, китайські, мопеди

Не подобаються сусіди!
Їх повчання і життєбачання
Не подобається переможець
Московського Євробачення!

Не подобається парламент
Не подобаються газети
Так замінимо все навколо
Щоб не жити як в туалеті!!!

Лікар лікує, що хочеться вмерти
Будівельник будує будинок для смерті
Пекар пече бублик з чумою
Без ГМО, але із чумою
Десь на базарі бабуся торгує
Ядом для крис,і доброго люду
Дженерал палець на кнопці тримає
Ось і країна Ірак вибухає...
Хімік колотить „сибірку” в пробірці
І розбиває на невинній(дитячій) голівці
Хлопець із сходу весь в динаміті
Сідає в метро, ща буде гриміти
Націю ділять, на лівих і правих
Так Дермократія на землі править!!!

Відчуваєш як капають сльози
Із грудей як вистрибує серце
Так брехня поступає із тілом
Тілом, що могло ще любити...

Зазираєш мені ти увічі
Своїм поглядом спалюєш душу
Як ганчірку мене ти кидаєш
Тіло, що могло ще любити...

Через рік тебе в місті зустріну
Я привіт, ти привіт, й розійдемось
Засумуєш, і станеш таким же
Тілом, що могло любити!

Я закриваю очі... засинаю
Я сплю не чую, і не знаю...
Я засинаю... засинаю... засинаю

Дістало все! Машини, телевізор
Кіно, музики, депутат мудак
Я сплю в своїй обідраній квартирі
І пропливає мимо, цей сумний бардак...

Я сплю не сам, зі мною спить країна!
Дрімають України дочки і сини.
І не прокинуться, не візьмуть вила.
Та не піднімуть в небо чорнії стяги!

Дріма... дрімає Батьківщина.
Але я вірю дрімота пройде...
І встане ще над світом Україна!!!
...та я ще сплю, і спить моя країна...

Моя Брутальність так і ллється з мене,
Вже перевищила границі твоїх меж,
Моя брутальність знищує проблеми,
І знищує ідилію...
Та все ж... Моя брутальність
То частина мене
І нас ніколи ти не розірвеш!

Мою свідомість ґвалтує телевізор
Жорстоко, в розкарячку, і не щадно
Лежу пом’ятий в ліжку
І мрію про теплу вану

Не можу я поскаржитись на нього
Не в міліцію, не в прокуратуру
А лише натискаю пульта,
Знімаючи напругу!

Мій президент, який він не є
це мій президент
Моя країна, яка вона не є
це моя країна...
Чарівна, мила, рідна країна.

Мої мрії, це мої мрії
Хоча й схожі на сонячного зайчика
Який скаче від горища до підвальчика
Мої симптоми, це мої симптоми
З усіма бактеріями і лямбліями...
Та я живу з цим усим...
А в голові... НАРНІЯ!

Репресовану юність відправивши
Почалися турботи й жалі.
Хочу дуже їй щиро віддячити
За науку й помилки мої.

На відстані моєї мрії
На тонких паперах надії
Лежать результати твоїх сподівань

Ми їх вберегли від роси провокацій,
Що стелиться ніжним туманом скорботи

Ти дивишся з жахом на тую картину...!
А я буду певен..!
Воно проросте, зернятко кохання,
надії,
та віри
Що ми закопали з тобою
Зволожене соком кохання…

Подивись як малюються вірші!
Послухай як пишуть картини!
Набери у груди повітря!
Набери на повні легені!

Поясни москалю «толерантно»
Поясни що не брат більше тобі
Що гнітить тебе його влада!
Що ти хочеш пожити на волі!

Набери у груди повітря!
розказуй на всю цю планету
Як кохаєш єдину країну.
кричи. Україна, свобода!

Україна у серці єдина!!!
Україна навіки з тобою!!!

Кохання, погляди, обійми почуття.
Усмішки - на обличчя, і долоні.
Статевий потяг, юне світосприйняття...
Нема ще сивини на наших скронях...

Я думаю про секс, ти мабуть теж..!
Не можу зрозуміть тебе очима!
Ти загадкова, як весняна ніч!
Я гарний теж, хоч схожий на дебіла..!

Прокинувся сьогодні у нірвані.
Поглянув крізь забруднене вікно...
Лежу під кайфом на старенькому дивані
На стелі тихо павучок пряде рядно...

Задумався я, бути чи не бути,
Кохати, не кохати, лягти спать...
Обманювать, дурити, набрехати...
Послати в корінь! Трахнути! Ї*ать!

А може , закурити сигарету,
Та потягнути келих терпкого вина,
в дупель п’яним йти блювать до туалету
Бо пляшка білого ж то буде не одна!!!!

Мені не заздрять.....
мене не хочуть.....
У мене жодного, товариша нема...