Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Василь Баліга (1991)
Стою на лезі прірви,
Втрачаючи себе,
Серед пустот безмірних
Надія ще веде.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2018-05-19 11:27:01 ],
на сторінці поезії     "Війна"   Баліга Василь

Варто б раніше "приходить до тями"...
Коментатор Сергій Гупало, [ 2018-05-19 13:58:09 ],
на сторінці поезії     "Війна"   Баліга Василь

І бачиш розтерзану Маму...

На мій погляд, невдалий, не на своєму місці образ...Можливо, помиляюсь...
Коментатор Василь Баліга, [ 2018-05-19 15:24:41 ],
на сторінці поезії     "Війна"   Баліга Василь

Ой, варто б, пане Іване. Та чомусь так часто вдається отямитися занадто пізно.

З повагою
Коментатор Василь Баліга, [ 2018-05-19 15:37:27 ],
на сторінці поезії     "Війна"   Баліга Василь

Мені виглядає доречно. Але я ще достатньо молодий і можу трохи помилятися. Зрештою, багато залежить від інтерпретації Читача. Суть і поняття закладені автором часто трансформуються у Читача й набувають нових значень. Цей образ можна зрозуміти як опамʼятання, коли бачиш наслідки й сплачену ціну (а вона завжди є): втрата мами, землі-годувальниці, держави, культури...
З повагою
1   2   3   4