Автори /
Роман Боднар (1945)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Незнайомка
•
Natura non facit saltus
•
Латаття
•
Мово рідна
•
Безперервність
•
В батьківському домі
•
Балада про м'яту
•
***
•
Козацька балада
•
Верона
•
Загарбникам
•
Мікрокосм
•
***
•
***
•
Груша
•
***
•
Недоспіваная пісня.
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
На тему Сальвадора Далі
•
***
•
***
•
***
•
Ось вони - нові квартали...
•
Спогад
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Липень
•
Цей світ, як маків цвіт...
•
***
•
Літня гроза
•
***
•
Стріла і Пісня.
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Люблю проходити я вулицями Львова
В ранковий час, коли ще місто спить
В ранковий час, коли ще місто спить
У вечори, над ресторанами
Повітря душне й тісне,
Повітря душне й тісне,
Природа скачків не любить,
Природа - то русло плавне,
Природа - то русло плавне,
Ти була в біленечкому платті,
Весла тихо рухали човна,
Весла тихо рухали човна,
Будь завжди прекрасним, народе наш,
Лице в лице чорнобривий і кароокий !
Лице в лице чорнобривий і кароокий !
Оглядають сади на зиму,
Впале листя в вогонь згрібають,
Впале листя в вогонь згрібають,
Десь далеко гавкотять собаки,
Непомітно лізуть сутінки в вікно,
Непомітно лізуть сутінки в вікно,
Колись давно в саду твоїм весна
Мені букет конвалій принесла,
Мені букет конвалій принесла,
Іде сівач по рівній борозні.
Мій батько й дід ходив так навесні.
Мій батько й дід ходив так навесні.
Я був у Дикім Полі, дивився на кургани,
Там в реві вітру вольнім
Там в реві вітру вольнім
Верона, давня Верона,
Ніч сади покрива,
Ніч сади покрива,
Ви, що ішли сюди не з хлібом й не за сіллю,
А щоб убити матір і сестру,
А щоб убити матір і сестру,
Кульбаби головка, мов літній лоб,
Стоїть безволоса в травневім вітрі -
Стоїть безволоса в травневім вітрі -
Ми йдемо по житті,
Мов по житі,
Мов по житі,
Скоро пора цвітіння
В наші краї загляне,
В наші краї загляне,
Груша в медових глечиках,
Стало спадистим гілля,
Стало спадистим гілля,
Чорнобривці - оті нещасливці,
Що нічого, крім смутку, не родять -
Що нічого, крім смутку, не родять -
...Згасає день, і не помітно
Вечірня тінь моє чоло вкриває знов,
Вечірня тінь моє чоло вкриває знов,
Колись народ з епохою в двобої
В пітьмі вершив немеркнучі діла,
В пітьмі вершив немеркнучі діла,
Є ще дятли в львівських парках !
Молодці строкаті,
Молодці строкаті,
І злети Твої, і падіння, Людино, -
Це творення акт !
Це творення акт !
Десь, в далину, кружляючи в повітрі,
Несеться листя ясеня старого,
Несеться листя ясеня старого,
...Все відсвічує кров'ю, їдким гранатом,
Мов роз'ятрене рани дно.
Мов роз'ятрене рани дно.
Я на терасі траверсом простерсь,
Мій пряжить торс серпневий сонцежар,
Мій пряжить торс серпневий сонцежар,
Я все віддам поезії своїй :
Брильянтів стоси, споминів сувій ...
Брильянтів стоси, споминів сувій ...
Відцвіли ромени і мильнянка,
Ізмарагд змінився у бурштин,
Ізмарагд змінився у бурштин,
Розвились вишні, гарно так в садах,
Бентежна синь змішалась з білизною,
Бентежна синь змішалась з білизною,
Ось вони - нові квартали,
Ширяться в гаморі справ,
Ширяться в гаморі справ,
Я згадую юності давнії дні
І пройдені в школі роки,
І пройдені в школі роки,
Я знову довго не писав...
І хоч нових думок не запасав
І хоч нових думок не запасав
Я стиль свій зберіг,
В ньому - велич століть,
В ньому - велич століть,
Як гарно зранку на Інгулі,
Коли село у тиші спить,
Коли село у тиші спить,
Як би ми знали, де пристанем,
Йдучи в потоці життєвім,
Йдучи в потоці життєвім,
Ми - наче лезо бистрої коси :
Своє мистецтво гостримо щоденно...
Своє мистецтво гостримо щоденно...
Ах, як щемно пахне липа !...
...липнуть мухи, от нечемні,
...липнуть мухи, от нечемні,
Цей світ, як маків цвіт,
як пісня солов'я !
як пісня солов'я !
... Мав би я талант, як Відьяпаті,
Я б не йшов у тихе надвечір'я,
Я б не йшов у тихе надвечір'я,
Небо раптово насупило брови,
Вдарило в землю вогненним мечем,
Вдарило в землю вогненним мечем,
Які ж ви прекрасні омріяні зорі,
Блискучі і ніжні, мов краплі роси -
Блискучі і ніжні, мов краплі роси -
I shot an arrow into the air...
( H. W. Longfellow )
( H. W. Longfellow )