Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тарас К

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тарас К, [ 2009-06-22 12:20:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаво... Треба буде послухати щось із класики...
Коментатор Тарас К, [ 2009-06-23 10:35:38 ],
на сторінці твору     "***"  

...Схоже на те))
Я взяв за образ справжню природу, але це - тільки символ. А так...
Автор вірша часто й сам дивується з того, що написав. Цьому свідчать згадки, наприклад, про Б.І. Антонича, який говорив своїм знайомим, що в нього інколи таке враження, ніби йому "хтось ці вірші нашіптує". Або, перефразувавши слова Юрія Андруховича, можна сказати: "є той, хто пише вірші, і Той, Хто їх диктує".
Чесно кажучи, я не думав над цим віршем, коли його писав, він вийшов якось спонтанно. Тому мені самому доводилося думати, про що ж цей вірш. Про природу поетів - це добре сказано, мабуть, він і є про неї... :)
Коментатор Тарас К, [ 2009-06-24 11:08:08 ],
на сторінці твору     "***"  

Круто!
Коментатор Тарас К, [ 2009-06-25 12:47:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую))
Ритм - амфібрахій (ненаголошений-наголошений-ненаголошений), вірші, написані цим віршованим розміром - завжди звучать так якось, як ви сказали, "думно, вільно". Але до цього я додумався після того, як прочитав ваш комент, а потім - ще кілька віршів, написаних амфібрахієм.

Щодо милозвучності... То, може й так, я більше звертав увагу на ритм і суть вірша, а милозвучність... Милозвучність, на мою думку, втрачається в останніх рядках кожного стовпчика, де суміжна рима. Одної такої суміжної рими вистачило б, а я зробив по дві...

А щодо "контрастності позицій життєвих" я щось ніяк не можу сформулювати власної думки... точніше, не можу сформувати її. В прозі, здається, швидше використали б фразу "контрастність життєвих позицій", а тут - інша розстановка слів...
Коментатор Тарас К, [ 2009-07-05 10:42:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Оце так! Ну мене й глюкануло! Не знаю, куди я дивився!? Мабуть, рахував несвідомо з кінця - тільки так може вийти амфібрахій... Насправді, якщо дивитися правильно - з початку, то це - дактиль (наголошений-ненаголошений-ненаголошений), а закінчується, за винятком 7 і 8-го рядків - двостопним хореєм... А звучання - і справді, як в амфібрахія, так і в дактиля, так і в анапеста - приємне для вуха, тому що воно чергується, як у вальсі: завжди є один наголошений біля двох ненаголошених... Ось... Заглючило... мабуть, кави замало випив))
Коментатор Тарас К, [ 2009-07-05 10:51:38 ],
на сторінці твору     "***"  

Чесно кажучи, я - абстинент, не вживаю алкоголю, але сенс вірша мені надзвичайно близький... Як би там не було...
Коментатор Тарас К, [ 2009-07-05 10:53:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Можливо :)
Коментатор Тарас К, [ 2009-10-04 21:07:30 ],
на сторінці твору     "***"  

А збірки вже є? Хотілося б для колекції придбати...
Вічна тема - вічна актуальність - вічний біль... І так якось незвично висловлено... Коротше, саме такі вірші мені й подобаються.
Коментатор Тарас К, [ 2009-10-04 21:52:37 ],
на сторінці твору     "***"  

В тому-то й діло, що ми - наче привиди, нас практично немає...