Автори /
Олена Катеринчук (1986)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
День розлуки
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Разбитая жизнь
•
"Стихописание"
•
Не обещая
•
Я не вірю
•
***
•
Попрощавшись з життям
•
Не ти...
•
Дружба
•
***
•
***
•
Время
Переглянути всі твори з цієї сторінки
День вагання настав: я шукаю любов
Своїм розумом, серцем, чуттями…
Своїм розумом, серцем, чуттями…
Я забуваю з кожним днем
Усе, що досі серце гріло…
Усе, що досі серце гріло…
Зостався спогад про любов
І цвіт душі у сяйві неба…
І цвіт душі у сяйві неба…
Так в ожиданьи счастья жизнь пройдет…
Лишь в старости глубокой убедишься:
Лишь в старости глубокой убедишься:
Ты не глуп, даже слишком умен,
Я не дура, но тоже влюбилась…
Я не дура, но тоже влюбилась…
Не надо сказок о любви,
Коль быть в ответе не намерен!
Коль быть в ответе не намерен!
Зачем тебе моя печаль
И горстка жалоб прежних скверных..?
И горстка жалоб прежних скверных..?
Любовь как книга, что стоит на полке
И припадает пылью серых дней…
И припадает пылью серых дней…
Вечная любовь конечно вечна,
Только среди смертных не живет.
Только среди смертных не живет.
Начало любви не в словах,
Не в клятвах, запыленых днями,
Не в клятвах, запыленых днями,
Любя тебя – живу твоей печалью,
Пытаюсь все понять и поддержать,
Пытаюсь все понять и поддержать,
Отстань! Не упрекай меня напрасно,
Не делай вид, что я тебе нужна!
Не делай вид, что я тебе нужна!
Відпусти мою руку й серце
І забудь, що іще жива.
І забудь, що іще жива.
Обіцянки – як лід на сонці –
З часом тануть і їх нема.
З часом тануть і їх нема.
Нежные цветы -
Целый океан!
Целый океан!
Никому меня не удержать!
Пусть я брошусь и в огонь и в воду,
Пусть я брошусь и в огонь и в воду,
Пусть льется стих, как капельки воды
И слово в слово плавно проникает.
И слово в слово плавно проникает.
Пока люблю – я буду рядом,
Навек не буду обещать…
Навек не буду обещать…
Я не вірю твоїм словам
І в далеке щасливе «буде».
І в далеке щасливе «буде».
«Любиш?» – питають очі
І по очах читають,
І по очах читають,
Моє серце втомилось і стало,
Полетіла душа в височінь,
Полетіла душа в височінь,
Не ти мене зігрів тієї ночі,
Коли так гірко плакала душа,
Коли так гірко плакала душа,
Дружба танула в роках
І у відстані між нами.
І у відстані між нами.
Час закув у кайдани…
Пам’ять болем кричала,
Пам’ять болем кричала,
Слово рвалося із вуст,
Щоб безжально впитись в серце.
Щоб безжально впитись в серце.
Непоколебимая волна,
Что стирает память вмести с нами –
Что стирает память вмести с нами –