Україні присвячую
Україно! Послухай, тобі
Своє серце я щиро дарую
І щодня наяву й уві сні
До мети непохитно прямую.
В чому ціль? І яка в неї суть?
Важко теє сказати напевно,
Поодинці до цілі ідуть,
Не втрачаючи сил надаремно.
Поряд – друзі, лиш ті, що життя
За ідею готові віддати,
Та поки що не маю знаття,
Де тих друзів знайти-відшукати.
Вірю я, що знайдуться вони:
Спільна справа нас всіх об’єднає,
А впізнаю я їх, лиш коли
Над Вкраїною гімн пролунає.
Друзів цих так багато навкруг,
Чує серце: вони зовсім поруч,
Та лише найвірніший мій друг
Прийти зможе у лихо на поміч.
Як дізнатися, хто з них є хто,
Кому щирість свою довіряти,
З ким іти по життю заодно,
Кому очі на світ відкривати?
Як я хочу любити життя,
Прокидатись з усмішкою зранку
І в бурхливім потоці буття
Віддавати усе без останку.
Віддавати усе лиш тобі,
Моя люба, кохана Вкраїно!
Забери всю мене! Лиш тоді
З чистим серцем у вічність полину.
Вірю я у твоє майбуття!
Вірю в те, що ти будеш велична!
Не пізнатимеш ти забуття!
В серці сонцем палатимеш вічно!
Коментарі (1)
Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25