Автори /
Костянтин Абдул (1988)
Рубрики
/ просто вірші...
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Друзі які кохають...
•
Каторга…
•
…..
•
Життя…спорт…ностальгія…
•
ЛІС
•
Навіть не знаю як його назвати:)
•
Хотів би
Переглянути всі твори з цієї сторінки
У всьому ми собі зізнались.
У душах друзями зостались,
У душах друзями зостались,
Сонце шкіру обпікає,
Піт обличчя заливає,
Піт обличчя заливає,
Вітер тепло коливає,
Твоє серденько бажає,
Твоє серденько бажає,
Розмову вели ми відверту,
Я знав що це не милосердно,
Я знав що це не милосердно,
Рано ти ідеш по лісі,
По стежині на поліссі,
По стежині на поліссі,
Стакан, стакан він наповнявся,
Оманою що спиртом звався,
Оманою що спиртом звався,
Ти знаєш що таке життя.
Ти знаєш як шумить вода.
Ти знаєш як шумить вода.