Хто знає:чого вона плаче?
Що їй наснилось сьогодні вночі?
Чому, як проходить вона повз знайомих,
Вони їй у спину кидають мечі?
Вона є людина і вибір за нею,
Вона ж не осудить нікого в житті,
Чого ж всі на неї кидають прокльони?
Бо щастя у неї було на меті?!
Невже така плата велика за мрії?
За сонце,за зорі,за спів солов"я,
За те, що колись і вона полюбила,
За те, що й сьогодні забуть не змогла...
Пробачте, вона над усе не бажала
Багатства і слави, любовних листів,
Їй тільки хотілося трішечки щастя,
Не треба судити отих, хто любив...