Крізь окуляри з зеленим склом
Твій ліс напевно буде теплим
Поштових марках барвистий гном
Наклеєну в роті квітковим салютом

Квітковим салютом нагадую свято
Дерева обіймах життя засинати
У лагідних травах химерами вп’яте
Дивитися небо, джерела ковтати

Крізь окуляри із сірим склом
Твій ліс напевно буде снігу
Шляхи замело, листоноша замерзла...

Так хочеться пити, хмілію від спраги
Пів серця на мито, пів серця на ваги
На згадку про неї усе поламали
Брудного від клею не розпізнавали
Ймовірний відбиток на фотоусмішці
Думками на збиток у "dairy" книжці
Лякатися ночі, тікати, губитись
Дивитися в очі і знову напитись

Не твої обличчя лишали питання
Не трохи знайомі, ти майже остання

Так хочеться пити, хмілію від спраги
У серце налито твоєї наснаги
І нерви від ниток, легені від диму
І тіло від сіток хворіли за зиму
Всі ролі зіграли, всі плівки відзнято
Життя кінозали все марять про свято
Лякатися ночі, на тебе чекати
Дивитися в очі і знову...кохати

-Алло, це ти?
Неначе знову хто жартує
Твої листи
В зворотній бік марки цілує
Відбути роль
І бути файним модельєром
І звуть Жан-Поль
Чи має сенс ота кар’єра

Чи то так любиш молоко
Чи мої пісні до нестями
Чи може так воно собі
Лишаєш плями

-Алло, це ти?,-то хтось жартує
Твої листи, марки цілую
Відбути роль, модельєром
І звуть Жан-Поль…

Кричи ім’я та біль не вчухне
Не валідолом не корвалолом
В відкриту рану вітер дмухне
Чи стане легше, не сіль, ментолом

Немає, ти зникла
Забракло, не звикли
Відсутня, порожнє
Тебе не вберіг

У мерехтінні очей багаття
Спалили, попіл від печій серцю
Синці паперу візерунки плаття
Любов на грилі, за смаком перцю

Запах мокрого асфальту
Невідчутно, трохи хворі
Березневий сніг на пальцях
Падав в кухні-коридорі
Не згадаєш вихідними
Навіть міцним алкоголем
SMS-ом, телефоном
Чаєм, аспірином, болем

Теплий голос з помаранчів
Ллється зливою в горнятка
Спрага, голод, твоїх ланчів
Не покуштую

Хто до Бога, хто про інше
Руки до гори здіймають
Певно нудно засихати
Коли кулі не влучають
Трохи хворий та не з глузду
Не стримаю небо впало
Смаком мокрого асфальту
Твоє тіло раптом стало

Кольорами десь за обрій
Голос твій із помаранчів

Спіритичний сеанс: кримінальні любові
Найбридкіші швидкі, вірус-плюс, помилкові,
Далі вже не цікаво, наркотичні сп'яніння
- Що в ефірі? – Та то ж „Rolling каміння”

Монтували в серцях напівдійсні незгоди
Кишенькові чуття, досить дивні породи
Спонукало до певного, певно спиртного
Факсимільний зв’язок в нас. І більше нічого!

Знов стартуєм на ранок, чаю не буде
Тиснеш клавішу STOP і зникаєш в нікуди
Не пройшли паперові подряпані серця
- Що в ефірі? – „Red Hot Chili перці”

Монтували в серцях напівдійсні незгоди
Кишенькові чуття, досить дивні породи
Спонукало до певного, певно спиртного
Факсимільний зв’язок в нас. Нічого...!

Спіритичний сеанс: помилкові сп’яніння
Паперові серця, депресивно-осінні
Чай завариш із клавіш, бергамоту за смаком
- Все пройшло: чи то шлюбом, чи браком.

Монтували в серцях напівдійсні незгоди
Кишенькові чуття, досить дивні породи
Спонукало до певного, певно спиртного
Факсимільний зв’язок в нас. Принаймні нічого...

Задивлялися у стелю, міркували дивні згоди
Очі кисло зеленіли, загаси їх соди,соди
Ніби поруч, так далеко, міліметри між долоней
Квіти в твоєму волоссі, ніби я, також в полоні
Тільки бігти з підвіконня…

Бігти у чвал, шаленіти за тобою

Цілували кожний інше, ніч приходить перші ліпші
Тонемо в мережах тіней надзірково захворівши
Тільки бігти з підвіконня, на підлогу, засинати
Були ми кімнатні квіти, так хотіли губи мати

Задивлялися у стелю, мріяли щоб губи мати
Ніби поруч так далеко, надзірково засинати

Не дістати, ніби дотик
Алкоголю з головою
Стежки снів – важкий наркотик
В поєднанні із тобою
Сподівання на сюжети
Увірватися з думками
До твоїх очей-газети
Скануватись сторінками

Зранку зле, напевно кава
Абонентка недосяжна
Хто сьогодні нецікаво
І хто завтра переважно
Не дістать тебе на дотик
Алкоголем з головою
Тільки стежки снів наркотик
В поєднанні із тобою