Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Михайль Семенко (1892)
"Що мені за діло до Києва та родичів
коли про Семенка мусять марсіяни знать"


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Зима
    Сніг спадає і скрізь так біло
    Ніби тіло
  • •  Поезії згуби
    З перерізаним горлом
    і захололим осміхом губ
  • •  Mors syphilitica
    Я не бігаю за тобою
    з журбою
  • •  Савонарола
    Душу осумлює неясність по́статів
    свідків невідомість.
  • •  Клубок калік
    Загинув у безглузді спорошенім
    будинок білий цяцькований.
  • •  Ваґон
    Ваґон без вікон
    подорож прикра
  • •  Виклик
    Гей ти найвищим визнаний
    стій
  • •  Картка
    Мого життя ґазельну срібність
    і випадковість
  • •  До виходу мого першого тому (Деяким «полемістам»)
    Вийшов нарешті мій перший
    том –
  • •  XVI
    Пане Вороний! Коли Ви перестанете
    вже ходити у вибиваних штанях?
  • •  XV
    Одержав від товариша листа.
    З міста, де я жив недавно.
  • •  VII
    Білі білі як коралі
    білі зуби зуби Галі
  • •  VI
    тихоплеще сярічка душі
    кнійсхиливши сясплять комиші
  • •  Мемуари
    Я зори п’ю співець лазоревий
    зори гранітових тротуарів
  • •  Полінезія
    Я харцизить поезію
    Київ ….. Полінезію.
  • •  Місто
    Осте сте
    бі бо
  • •  * * *
    СТАЛО ЛЬО ТАЛО
    АЛО РЮЗО
  • •  Бажання
    Чому не можна перевернути світ?
    Щоб поставити все догори ногами?
  • •  Голос мая
    І я, і Ви – почули голос Мая.
    Щось затремтіло – там, біля серця.
  • •  Біля Володимира
    Я сидів собі на горі біля Володимира
    і дививсь як ішов дим із пароплавового димаря
  • •  Вона
    Ви спитаєте мене – хто вона?
    Ах я не знаю сам.
  • •  Сонцекров
    Без сонця жити я не хочу
    стерпіть не можу я холодних ліхтарів
  • •  Осінь
    Осінь похмура йде
    хмари дощі тумани
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки