Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Мікаел Хецуріані (1988)




Огляди

  1. Розмова з дияволом
    Чого всміхаешся мені
    Нечиста, темная потворо
    А ще являешся у сні
    Жадаєш розуму покори

    Невже душа моя сліпа
    Втамує твою хтиву спрагу
    Чи переможеш ти, хтозна
    Чи я отримаю звитягу…

    «я» є спасіння душ слабких
    У світло-янгольському вбранні
    Розкольник вірувань хитких.
    Полегшую Земне страждання

    «я» той, хто плаче, мов дитя
    Щоб жаль накликати на себе
    Й не потребую каяття
    І молитов нестерпний шепіт…

    «ти» хлань, що кинеш на узбіччя,
    Жадано довго сміючись.
    І в час відходу в потойбіччя
    У пеклі душу спопелиш

    Одеж «твоїх» – лиху оману,
    Фальшивий плач – облудний біль
    Від ока прихистиш старанно
    Від серця не сховаєш гниль.

    18.01.2008



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  2. Плаче вітер
    Плаче вітер дощем за вікном.
    Й чути стукіт його в моїх скронях.
    Ти до мене прийдеш ніжним сном.
    А мене чомусь мучить безсоння.

    Як злетять, як злетять до небес
    Заколисані серцем надії.
    Світлий промінь мені принесеш.
    Не побачуть його мої мрії.

    Й краплі жадібно падали вниз.
    І лице закривали долоні.
    То не дощ, то сліди моїх сліз,

    Що залишились на підвіконні.
    Плаче вітер дощем за вікном,
    І я плачу з ним в унісон.

    10.03.2009



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25