Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Катерина Савельєва (1985)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Поспiшай
    Серед гiр заховавшись вiд свiту,
    Зупинився збентежений час.
  •   Спека (сонет)
    Заховалася спека в повiтрi,
    Вiдпустила давнiшнi надiї
  •   Торнадо (вiланела)
    Торнадо може розкидати,
    I не страшнi йому кордони.
  •   Цвiт квiтiв ( сонет)
    Весна-рясна, схопила серце в руки,
    Неначе навкруги сказилися:
  •   Блакитне скло
    Блакитне скло, нiмiє в тишi,
    А я пишу йому слова.
  •   Каруселi
    Заморений день зупинився,
    Iз тишею зашепотiв.
  •   Свiтанок (бiрим)
    Ступають кроком сiрi днi,
    Не споглядаючи свiтанок.
  •   Завiтали спогади (квартон)
    Завiтали спогади лише,
    Кутиками пальцiв пробралися.
  •   Розбите скло
    Розбите скло розчарування,
    Збираю мовчки на шляху.
  •   Ковток
    Нiч складає руки за спиною.
    Втома огортає бiлий свiт.
  •   Тихим кроком
    Гудуть вiтри, а вiкна плачуть,
    I наче тепло навкруги.
  •   В мережi
    Луна п'є тишу насолоди,
    Пiд вiї заглядає їй.
  •   Ти наснився менi (рондель)
    Ти наснився менi за стiною -
    За межею, де йшла боротьба.
  •   Давай втечемо
    Давай втечемо з цього "party",
    Бо можна з розуму зiйти.
  •   Мiсяць
    На небi мiсяць ясно свiтить,
    Нервово клiпає згори,
  •   Поїзд
    ́Поїзд їде - вiн вже не чекає
    I свистять сигнали звiдусiль.
  •   Лебiдь
    Розсипається тiнь за спиною,
    Вже давно перегорнутих днiв.
  •   Квiти
    Ангели мої, крила вашi бiлi,
    Наче увi снi тихо все було.
  •   Кокон
    У коконi зимової дрiмоти -
    Ховалося налякане дитя.
  •   Вiдчувай
    Поспiшай, зiрватись вiтром неба,
    Скупати руки серед хмар.
  •   Тепле болото
    У своєму болотi зеленому,
    Дуже тепло i легко було.
  •   Сон
    Я тебе вiдчула поряд себе
    Та шкода, що тiльки увi снi.
  •   Нiч
    Вечiр тихо дихає у вiкна,
    Пальцями постукує по склу.
  •   Погляд
    У поглядi таємних почуттiв,
    Неначе битим склом у серцi,
  •   Буревiй
    Розкуйовдила пасма волосся -
    Ностальгiя твого почуття.
  •   Пожовкле листя
    Пожовкле листя сиплеться на землю,
    Осiннiй вечiр вкрився пiд дощем.
  •   Терен
    Обкуренi чарзiллям бiлi стiни,
    Його начаклували ти i я.́
  •   Тихо
    Вітер розрізає сиві хмари,
    Холодом постукує за склом.
  •   Втома
    Пити, як же хочеться пити!
    Фіранку і вікна закрити,
  •   Тихо
    Вітер розрізає сиві хмари,
    Холодом постукує за склом.
  •   Рижий кiт
    Ніч. Звисає спокій в небі.
    Поховали колючки
  •   Повінь
    Повисла тиша у повітрі,
    Погрітися з думками.
  •   Вікна
    Тихим крокам оголених мрій,
    Вже набридло чекати.
  •   Білий килим
    Замріяний килим над містом,
    Встеляє дорогу весні.
  •   Зоря
    Навколішках досліджуючи дно
    У темряві скарби шукала.
  •   Пробудження
    Забуті спогади колишніх,
    Таких глибоких почуттів,
  •   Білий сніг
    Амури крилами тріпочуть.
    Весна! Розтанув білий сніг.
  •   Хокку
    Ти дивишся на мене.
    Я — бачу тебе наскрізь...
  •   Раба
    Невільниця та ще у ланцюгах,
    Подовгу споглядала на життя -
  •   Акварелі
    Небо з головою ступає на підлогу,
    Підкрадаючись, ховає твій сон.
  •   Марево
    Схаменувся день під каменем застуди.
    Заблукала тиша у вікні,
  •   Солодка вата
    Під колесами сну виглядаю,
    Босоногі гуляють думки.
  •   Полотно
    Коли свiтанок закотився крiзь вiкно,
    Весняний вечiр плавиться в туманi
  •   Метелик в долонях
    Ти сховав метелика в долонях,
    Ніжно грався крилами душі.
  •   Тендiтна квiтка
    Промiнням сонячної зливи,
    Ще сонно грається земля,
  •   Обійми вуст
    Лютий вітер пне у спину
    І крижинками дощі.
  •   Сандалі
    Я тобою ошпарилась чаєм
    І вистукував вітер по склу.
  •   Почуття навколiшках
    Квiтку, обiрвану, що лишив бiля скла -
    Пiднятися пальцями змушую.
  •   Тобi
    Скажи, чому нiяк не можу,
    Забути присмак теплих слiв?
  •   Пожар
    Знайди у стоптаному серці,
    Серед обірваних гілок,
  •   Кропива ти моя
    Ти мені у снах з’являвся
    І полудою ночей,
  •   Біла вуаль
    Наче серце скам’яніло
    На асфальтному шляху.
  •   Пломбір
    Осінній промін - через душу,
    Пройшов у листя золоте.
  •   Краплини літа
    Пісок збігає у долонях,
    Мого розпеченого дня.
  •   Вікно бажання
    Твої вуста - вікно бажання,
    Відкрили у душі моїй.
  •   Мамі
    Я пам’ятаю час тяжкий
    І розпач на обличчі.
  •   Спокусник
    Вечірній травень стукає у вікна,
    Блукає тиша по кімнатах.
  •   Солодкий голос
    Збираю спогади свої,
    Вони розкидані у серці:
  •   Новорічні вогні
    Зима сховала спокій під ялинку.
    Я, як дитина плигаю туди.
  •   Осінні листи
    Розкидала осінь по землі,
    Стоптані листки прощання.
  •   Літня злива
    Навіщо ти являєшся у часі,
    Моя примаро літнього тепла?
  •   Перелякане теля
    Моя незаймана душа,
    Неначе пташка у повітрі.
  •   Мавка
    Лоскоче пір’ячком за носа,
    Весняний день мого буття.
  •   Порожня свіча
    Мої думки, своїми пелюстками,
    Спадають снігом на лице.
  •   Морозний бешкетник
    Сиве небо, ковдрою над містом,
    Скидає квіти крижані.
  •   Осінній плач
    Розірваним намистом почуття
    Із голови, немов волосся -
  •   Стигла слива
    Похмурий день - вклонився зорям
    І до землі лицем припав.
  •   Стомлений птах
    Ніч - павутиння амурних невдач.
    Тишею літньої спеки,
  •   Звабне яблучко
    Заглядають променi в дзеркало пiд вiї,
    А у тому дзеркалi - стомлена душа.
  •   Кусюча зима
    Кусає день за вуха i за щоки:
    Пекучий потиск його рук.
  •   Метелик
    Чорне небо сльозою тупоче:
    Засипає намистом стежки.
  •   Гола береза
    Я обпекла вуста холодним груднем,
    Пухнастий день розгулює по колу.
  •   Свiжий буревiй
    Трiпоче жовтим пiр'ям листя над землею,
    Шумить i обсипає золотом з гори -
  •   Найкраща країна
    Тече Дніпро по вільній Україні,
    Шліфує кручі, змінює роки.
  •   Голка болю
    Замиготіли іскорки у небі.
    Холодні зливи іноді ідуть.
  •   Збуджені кролі
    Прийшла весна і тане за дверима.
    Зелену сукню стеле по землі -
  •   Зелені лани
    Долоні холодні, не можу нагріти,
    З душі не зникає брудна каламуть -
  •   Біле пір'я мрії
    Колихає небо, біле пір’я мрії,
    Розкидає в друзки хмари пухові.
  •   Загублене кошеня
    Розцвітали квіти біля церкви:
    Пурпурові, ніжно-золоті.
  •   Червона шапочка
    Крокує повінь в потойбіччя днів,
    Міська багнюка засипає тишу.
  •   Білий сум
    Холодна тінь гойдається за мною
    І в небуття вплітаються думки.
  •   Гірки
    Блукає темрява крізь день,
    Собою тіні прикриває.
  •   Струшене вбрання
    Ховає погляд свій пожовклий,
    Осіннє, струшене вбрання,
  •   Мелодія кохання
    Бринить п’янка мелодія кохання -
    У ній розтанув цілий світ.
  •   Осінній подих
    Осінній подих грає листям,
    Малює фарбами красу.
  •   Пліт
    Смолиста ніч – крилата хуртовина,
    Зимовий вітер – потяг у думках,
  •   Сонливе небо
    Зорею небо позіхає,
    Рікою котяться таксі.
  •   Зелений рай
    Пухка, зелена одежина,
    Як ти пасуєш на сосні,
  •   Високочола кішка
    Я кішка з поглядом рожевим!
    Гаряча злива затремтить,
  •   Вільні сади
    Посміхнулося небо блакитним дзеркалом -
    Боже, яка ж я рада!

  • Огляди

    1. Поспiшай
      Серед гiр заховавшись вiд свiту,
      Зупинився збентежений час.
      Вiн собi не дозволив любити,
      Аби вогник в душi не погас.

      Сонце й мiсяць за руки взялися,
      Танцувавши на небi щодня.
      "На шляху, тiльки не помилися", -
      Гомонiли десь зорi здаля.

      Обвиває, обкручує спокiй,
      Нiжним дотиком пальцiв своїх.
      Почуття, пронеслися, крiзь роки,
      Залишившись в долонях моїх.

      Тiльки лiто навколо шепоче:
      "Поспiшай! Серце успiхiв хоче".





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Спека (сонет)
      Заховалася спека в повiтрi,
      Вiдпустила давнiшнi надiї
      I, сховавши весь всесвiт пiд вiї,
      Розгорнулася в небi колiбрi.

      Сiль зневажливих дiй з себе витри.
      Присмак меду солодкого мрiї.
      Поруч подих до тебе вже вiє
      I цвiтуть рiзнi барви в палiтрi.

      Небо дивиться прямо у очi,
      Наче, щось пояснити так хоче.
      Сонце сяє згори, як смiється,

      Нiжнi променi пестить i квiти.
      Де радiють i бавляться дiти -
      Крига в друзки собi розiб'ється.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Торнадо (вiланела)
      Торнадо може розкидати,
      I не страшнi йому кордони.
      Та сонце буде зiгрiвати,

      Опале листя обiймати,
      Минулих спогадiв вагони.
      Торнадо може розкидати,

      Але не можна забувати,
      Замерзлих почуттiв бутони,
      Та сонце буде зiгрiвати.

      Так остогидло, вже чекати -
      Повиривалися дракони.
      Торнадо може розкидати.

      Хтось буде свiт, цей руйнувати,
      Їм не страшнi чужi канони,
      Та сонце буде зiгрiвати.

      Чого вiд неба нам чекати?
      Лiтають над землею дрони.
      Торнадо може розкидати,
      Та сонце буде зiгрiвати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Цвiт квiтiв ( сонет)
      Весна-рясна, схопила серце в руки,
      Неначе навкруги сказилися:
      Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
      Метеликом у скло не билися.

      Цвiтуть сади та аромат розпуки.
      Пташки спiвати вже втомилися.
      Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
      I очi широко вiдкрилися.

      Сховати лiд пiд ковдрою спокою
      У тишi, наодинцi iз собою.
      Нарештi, ностальгiя обмине.

      Втiкаючи вiд почуттiв хаосу,
      Я рятувала квiти вiд неврозу,
      I їхнiй цвiт рятує i мене.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Блакитне скло
      Блакитне скло, нiмiє в тишi,
      А я пишу йому слова.
      Незримi кояться дива,
      Коли мiй сон зоря колише.

      Думки тримаю у долонях,
      Щоби нiхто не зрозумiв.
      Та дощ сльозу свою розлив
      I залишив слiди на скронях.

      Загуркотiло, затремтiло -
      Це недолюблене дитя.
      Минає час, а з ним життя,
      I серце спокiй оповило.

      На глибинi фантазiй власних,
      Я доторкнулася до дна.
      Там рятувалася одна,
      Мiж двох свiтiв, таких контрастних.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Каруселi
      Заморений день зупинився,
      Iз тишею зашепотiв.
      Можливо, ти знову наснишся,
      А може, мене розлюбив?́

      Фантазiй закована магма -
      Вальяжно палає без слiв.
      Ступає загублена карма,
      Яку ти колись залишив.

      Розпеченi вiкна пустелi -
      Захованi у глибинi.
      Кружляють думок каруселi
      I плигають з височини.




      «Вальяжний» — це запозичене слово (з рос. вальяжный), яке в українській мові описує поведінку або вигляд. Означає поважний, невимушений, ліниво-елегантний, розслаблений, іноді навіть дещо зарозумілий або неквапливий (про людину, рухи).



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Свiтанок (бiрим)
      Ступають кроком сiрi днi,
      Не споглядаючи свiтанок.
      Я бачу сонце у вiкнi,
      Але тяжкий для мене ранок.

      Неначе погляди склянi,
      Лишили спогад наостанок.
      А твої руки крижанi -
      Тепло вбирають фiлiжанок.

      Спiвають котики пiснi,
      Вже позбиралися на ганок.
      Вони менi такi чуднi:
      Шукають на весну коханок.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Завiтали спогади (квартон)
      Завiтали спогади лише,
      Кутиками пальцiв пробралися.
      Поруч на очах менi з'явися,
      Покажи менi своє лице.

      Мiсяць сам по собi не блукає:
      Завiтали спогади лише.
      Серед хмар, їх тайно береже,
      I вночi на волю випускає.

      Та чомусь, так холодно навколо.
      Цi морози назавжди? Невже?
      Завiтали спогади лише,
      Виграваючи у небi соло.

      Розумiння - це кiнець уже,
      Завмирає кригою в повiтрi.
      Залиши усе, iз серця витри.
      Завiтали спогади лише.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    9. Розбите скло
      Розбите скло розчарування,
      Збираю мовчки на шляху.
      Крило пiдбите у кохання:
      Отож, знайди собi другу.

      Солоний бiль струмсками ллється,
      Неначе хоче утiкти.
      I вже минуле все здається,
      Як вiдображення води.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Ковток
      Нiч складає руки за спиною.
      Втома огортає бiлий свiт.
      Через скло здається льодяною,
      А на небi мiсяцем горить.

      Мовчазна симфонiя кiмнати -
      Вiдпустила струни почуттiв.
      Темно i не треба їх ховати,
      Та дурман кiмнату захопив.

      Холод наступає на пiдлогу,
      А в душi палає та горить.
      Залило дощами всю дорогу.
      Ненароком, хтось за нею спить.

      Сон сповзає стомлено по тiлу,
      Наче роздягає вiд думок.
      Якже ми давно удвох хотiли -
      Удихнути почуттiв ковток.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Тихим кроком
      Гудуть вiтри, а вiкна плачуть,
      I наче тепло навкруги.
      На небi ангели все бачуть,
      Хто друг тобi, хто вороги.

      Образа тихим кроком ходить,
      Не помiчає бите скло:
      Його там вчора не було.
      I хоч вiд холоду колотить -
      Промiння свiтла знову сходить.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. В мережi
      Луна п'є тишу насолоди,
      Пiд вiї заглядає їй.
      Було написано по роду,
      Мене вiдслiдкувати в нiй.

      В мережi стомлених очей,́
      В обiймах рук у музи,
      Де я, спiлкуюся iз нею,
      Як добрi, давнi друзi.

      У тропiках своїх амбiцiй,
      Високоградусних листiв.
      У спогадах, де юний лицар,
      Мене у Києвi зустрiв.

      А небо - сяє. Сонце сходить -
      Це значить, що пшениця вродить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Ти наснився менi (рондель)
      Ти наснився менi за стiною -
      За межею, де йшла боротьба.
      Де була у одежi раба,
      Обiйнявши твiй погляд собою.

      Бiля тебе, ще трохи постою.
      Вiдчувати любов - не ганьба.
      Ти наснився менi за стiною -
      За межею де йшла боротьба.

      Я можливо залишусь одною,
      Увi снi, де чекала тебе,
      А можливо - ковчег догребе..
      I ми будемо разом з тобою.
      Ти наснився менi за стiною.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    14. Давай втечемо
      Давай втечемо з цього "party",
      Бо можна з розуму зiйти.
      На лiжку снiгом посипати
      I без кiнця, його мести.

      Твiй погляд досi вiдчуваю,
      Менi з'являєшся у снах.
      Нiч ненароком огортає
      I на будiвлi їде дах.

      Невилiковна втрата часу -
      Стискає подих. А де ти?
      Не зупинив мене нi разу:
      За руку у нове пiти.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Мiсяць
      На небi мiсяць ясно свiтить,
      Нервово клiпає згори,
      Зi снiгу нову зiрку лiпить
      I пiдкидає догори.

      Ступає тихо до кiмнати,
      Прозорим килимом по склу:
      Зiрками хоче нагадати,
      Нам готуватися до сну.

      А ти не спиш, неначе воїн
      З мечем завжди напоготiв,
      Бо у безмежностi такої -
      Ти розумiєш тишу слiв.

      Блукає нiч - в руках лопата,
      Готова пiдгортати снiг
      Вона не здатна вже кохати,
      Розливши сльози на порiг.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Поїзд
      ́Поїзд їде - вiн вже не чекає
      I свистять сигнали звiдусiль.
      Заварили два стакани чаю
      I однiй поставили на стiл.

      Можна бiль закусувати медом,
      Упiрнути в iлюзорний свiт.
      Все тремтить. А може, так i треба,
      Що душа пiд пальцями горить..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Лебiдь
      Розсипається тiнь за спиною,
      Вже давно перегорнутих днiв.
      Почуття у режимi застою -
      Видавало обурений гнiв.

      Перекрученi спогади щастя -
      В'яжуть килим для змерзлих надiй.
      У старому, красивому платтi,
      Не знайдеш розмiр змiнений свiй.

      Протестує, бунтується тiло,
      Наче вчора, ще серце тремтiло.
      Серед стiн, зрiє щось невiдоме -

      Це межа вiдчуття мiж свiтiв.
      Бiлий лебiдь у небо злетiв,
      Вiд гусиного двору у нове.́



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Квiти
      Ангели мої, крила вашi бiлi,
      Наче увi снi тихо все було.
      Рибкою на днi спогади тремтiли.
      Почуття в Сибiрi замело.

      Квiти на руках - пальцi покололи,
      В'януть пелюстки, тiльки вiдпусти.
      Втомленi сварки - нiч перемолола,
      В рiзнi боки розiйшлись мости.́

      Сипле осiнь листя надi мною.
      Залишу всi спогади з собою.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Кокон
      У коконi зимової дрiмоти -
      Ховалося налякане дитя.
      Питання звiдусiль лунало: "Хто ти,
      А може, просто iграшка пуста?"

      Даремних слiв розвiяне мовчання,
      Не познiмає пилу в почуттях.
      Альтернатива кволого кохання -
      Тремтить зневiрено в твоїх очах.

      Навколо гори, небо, як лагуна,
      I так пiрнути хочеться туди.
      Колись надовго я собi заснула,
      Щоби напитись чистої води.

      Годинник скаче, наче навiжений,
      Хвилини перестрибували лiнь.
      У тишi стiн, всi мрiї потаємнi -
      Ти пiдiйняла Фенiксом з колiн.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Вiдчувай
      Поспiшай, зiрватись вiтром неба,
      Скупати руки серед хмар.
      Обличчями пiрнути в себе
      I вiднайти там божий дар.

      Дбайливi руки - поряд. Вiдчувай
      Троянди схоплений флюїд.
      Дощами вкрило сад та незважай:
      Його купають вiд огид.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Тепле болото
      У своєму болотi зеленому,
      Дуже тепло i легко було.
      Жабки мирно спiвали пiд кленами,
      Комишами усе поросло.

      Давнi спогади мохом вкривалися,
      Розрiзаючи навпiл життя.
      На камiннi царiвна вдягалася,
      Загубивши свої почуття.

      Паперовi метелики граються,
      Наче кличуть в далекi свiти
      I надiя маленька здригається,
      Вiдчуваючи подих мети.

      Зголоднiлi коти дверi штурхають -
      Позїдали навколо мишей:
      Не ховається риба пiд мушлею,
      А їм треба кормити дiтей.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Сон
      Я тебе вiдчула поряд себе
      Та шкода, що тiльки увi снi.
      Ти мiраж: задушлива потреба.
      Ми пiрнули головою в небо,
      Загубивши одяг на стiнi.

      Мокрi руки райдугою фарби -
      Малювали на тобi слiди.
      I царапали котики лапи,
      Взагалi не збиралися спати,́
      Розрiзаючи нiжно плоди.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Нiч
      Вечiр тихо дихає у вiкна,
      Пальцями постукує по склу.
      Почуття далекi i привiтнi,
      Загубились десь у ЗСУ.

      Випадкова зустрiч наша лiтня:
      Випадково яблуко зiрвав.
      Ти, як кiт, облизував тендiтно́
      Те, за що нiяк не воював.

      Довга нiч розплутала волосся,
      Героїчно стримує думки.
      А можливо, все менi здалося -
      У твоєму потиску руки.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Погляд
      У поглядi таємних почуттiв,
      Неначе битим склом у серцi,
      Рiзноманiття слiв i кольорiв -
      Складаю тихо у вiдерце.

      Обiймiв спогадом торкаюся:
      Туман розвiє вiтер в полi,
      Де вже дерева давно голi
      I по окопах заховалися,́
      Такi близькi - далекi долi.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Буревiй
      Розкуйовдила пасма волосся -
      Ностальгiя твого почуття.
      Чи наснилось, а може, здалося,
      Та тiкати усiм в укриття?

      Боронити твiй погляд вiд себе:
      Крижанiє потроху земля.
      Перестрибнула мiсяць на небi -
      Ясна зiрка для тебе здаля.

      Божевiлля нiчної пожежí -
      Бiлим попелом сиплеться з вiй.
      Загубилися гранi i межi,
      I гуде навкруги буревiй.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Пожовкле листя
      Пожовкле листя сиплеться на землю,
      Осiннiй вечiр вкрився пiд дощем.
      А трiщини – порозбивали стелю,
      Такий от романтичний мiй Едем.

      Коти шкребуть пiд вiкнами мовчання,
      Гризуть зубами браму крижану.
      Кричать про необхiднiсть поєднання,
      Бо довго ще чекати на Весну.

      Зiгрiє: ароматний чай з лимоном,
      Смаколики, улюблене безе.
      Вдягну собi омрiяну корону –
      Надiю маю, що не рознесе.

      Згадай мене i серденько розтане.
      Твоєю я нiколи вже не стану.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Терен
      Обкуренi чарзiллям бiлi стiни,
      Його начаклували ти i я.́
      Втiкають днi
      I тiкають хвилини,
      А яблуко обкручує змiя.

      Таємна прiрва довгого мовчання -
      Зриває маски втомленiй душi.
      Раптове поеднання
      У кохання
      В iлюзiях - покрили споришi.

      Це мiражi з гарячої пустелi,
      Повипивали почуття до дна.
      А ти вiд хмелю,
      Подумки на стелi,
      Чомусь як та царiвна льодяна -
      Теренами шукаєш де весна.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Тихо

      Вітер розрізає сиві хмари,
      Холодом постукує за склом.
      Замело вчорашні тротуари -
      Зігрівають спогади з котом.

      Місяць, крізь збентеженість і втому -
      Споглядає потаємні сни.
      Що між нами, крапка, а чи кома -
      Скільки ще цих вузликів плести?

      Пити можна довго із Байкалу,
      Дихати повітря у горах.
      А мені - кохання твого мало:
      Бо воно заточене в словах.

      Тихо, якось взимку серед поля,
      Ніч на небі зорі простягла.
      Сонце довго крутиться по колу -
      Я у ньому руки обпекла..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Втома
      Пити, як же хочеться пити!
      Фіранку і вікна закрити,
      Але, коли в хаті є діти -
      Треба терпіти.

      Обличчя замурзала глина.
      Я звір, а чи може людина?
      Сховалась маленька дитина
      І на коліна.

      Я вовком утому зловила,
      Сльозою її окропила.
      Та, як би мені не боліло -
      Я розлюбила..



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Тихо
      Вітер розрізає сиві хмари,
      Холодом постукує за склом.
      Замело вчорашні тротуари -
      Зігрівають спогади з котом.

      Місяць, крізь збентеженість і втому
      Споглядає потаємні сни.
      Що між нами, крапка, а чи кома -
      Скільки ще цих вузликів плести?

      Пити можна довго із Байкалу,
      Дихати повітря у горах.
      А мені - кохання твого мало:
      Бо воно заточене в словах.

      Тихо, якось взимку серед поля,
      Ніч на небі зорі простягла.
      Сонце довго крутиться по колу -
      Я у ньому руки обпекла..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Рижий кiт
      Ніч. Звисає спокій в небі.
      Поховали колючки
      Всі ялинки у потребі
      Відпочити залюбки.

      У конвульсіях ілюзій
      Місяць банить мої сни,
      Наче ми давно з ним друзі -
      Наші душі крижані.

      Губи - камінь, губи - море,
      А поверхня - крижана.
      Безкінечне біле поле,
      На якому ти одна.

      Доля світить ліхтарями.
      Де сховалася весна?
      За закритими дверима -
      Пестить рижого кота.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Повінь
      Повисла тиша у повітрі,
      Погрітися з думками.
      Ракію видно в мілілітрі,
      А почуття вустами.

      Надій минулих упаковка -
      Розвіяло вітрами.
      Стоїть закохана коровка
      Із мухами й котами.

      Далека ніч, закриті очі
      І повінь наступає.
      Вона сказати тобі хочі,
      Що й досі відчуває.

      І рук твоїх вже не забути.
      Наче вірус - у краплі отрути...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Вікна
      Тихим крокам оголених мрій,
      Вже набридло чекати.
      Вип'ю з ними любовний напій:
      Треба теж відчувати..

      Чисті вікна своєї душі
      Я тобі відчинила.
      І терпіти несила.
      Розрізають завісу ножі -
      Ми з тобою удвох на межі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Білий килим
      Замріяний килим над містом,
      Встеляє дорогу весні.
      У вікна прозорі і чисті -
      Всміхається він і мені.

      П’янким ароматом від кави,
      Відкрила лице до небес.
      Там плигають мрії про славу,
      Забувши про біль і про стрес.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Зоря
      Навколішках досліджуючи дно
      У темряві скарби шукала.
      І навіть рибкам було всеодно,
      Хто ти планктон чи може НЛО..
      Ти і сама уже не знала.

      Гриміло небо хвилі підійма.
      Чого воно від мене хоче?
      В морської зірки розуму нема,
      Вона лежить на березі сама
      І хтось по доброму регоче.

      Лікує Сонце під своїм рядном,
      А серце у руках кохання.
      Вчорашній день уже здається сном
      І на вустах моїх пьянким вином -
      Милує променем світання.

      А над землею блимає зоря -
      Її знайшла і відшукала я.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Пробудження
      Забуті спогади колишніх,
      Таких глибоких почуттів,
      Мов павутиння серед вишні,
      Яку роками ти наплів.

      Ніч протекла у мої стіни,
      А ти давно у мої сни.
      Як не сховатися від тіні -
      Так не втікти і від весни.

      Забути образ твій, чи зможу...
      Навіщо я по колу ходжу?
      І в теплій тиші твоїх стін -

      Відчуєш, начебто один.
      Та крізь годинника хвилин -
      Ти проберешся до моїх колін.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Білий сніг
      Амури крилами тріпочуть.
      Весна! Розтанув білий сніг.
      І щось вони від мене хочуть,
      І медом липнуть біля ніг.

      Коти під вікнами співають,
      Пташки клюють буденний пил.
      Я серед ночі відшукаю -
      Тебе, хоч і немає сил.

      Сповзають почуття по тілу
      Та не втече рука в руці.
      Тебе собою оповила
      І бачу щастя на лиці.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    38. Хокку
      Ти дивишся на мене.
      Я — бачу тебе наскрізь...
      Чому ж тоді не вибрав ти мене?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Раба
      Невільниця та ще у ланцюгах,
      Подовгу споглядала на життя -
      У транспорті тісного майбуття,
      Ховаючи під ковдрою свій страх.

      Крізь стінку чула мрію у піснях.
      І легке шелестіння її крил,
      Тебе звільнило від залізних брил.
      Сміються ангели: “Була в рабах..
      Та надавала рабству по зубах...”



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Акварелі
      Небо з головою ступає на підлогу,
      Підкрадаючись, ховає твій сон.
      Каменем мені перекриваєш дорогу,
      Викотивши його із теплих долонь.

      Тінь минулих днів – розпласталася у тиші,
      Тихо заперечує мені.
      Ніжними вустами слова любові пише,
      Заколисує помисли сумні.

      Вітер перемін – захекався в пустелі,
      Свіжої води не видно в піску.
      У руках тримаю нові акварелі -
      Знову намалюю чисту ріку.

      Та чомусь, губами хтось шепоче…
      Нащо це? Чого від мене хоче?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    41. Марево
      Схаменувся день під каменем застуди.
      Заблукала тиша у вікні,
      І свої малюнки крижані -
      Розгортає теплим подихом усюди.

      Ти мені наснишся знову серед ночі,
      Пригорну до серця подушки.
      Спогадів минулих порошки,
      Нащо сиплеш знову маревом у очі?

      Прокидаюся, бо пір'ячко лоскоче…
      Та твого кохання - я уже не хочу.́



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Солодка вата
      Під колесами сну виглядаю,
      Босоногі гуляють думки.
      По слідах від твоєї руки,
      Полудневе тепло відчуваю.
      У очах виграють маяки.

      Загорнула в солодку вату -
      Пелюстками закоханий рай.
      Я не зможу спокійно спати…
      По шматочку її зривай.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Полотно
      Коли свiтанок закотився крiзь вiкно,
      Весняний вечiр плавиться в туманi
      I павутиння слiв самообману,
      Ногами тягнеться намацувати дно.

      Простих шляхiв не обираємо давно…
      Волає розум: «Зупинись, не треба!..»
      Неначе наркотичною потреба,
      Твоїх обiймiв - конопляне полотно.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Метелик в долонях
      Ти сховав метелика в долонях,
      Ніжно грався крилами душі.
      Випадкову зустріч в наших долях -
      Назавжди у пам’яті лиши.

      Злизую твої сліди, мов кішка
      На холодних, стомлених руках.
      Пам’ятай мене завжди, хоч трішки,
      Вогники в захоплених очах.

      Ти мене згадаєш знов і знову.
      Серед ночі стягувати плет
      Будеш, як дитина, котра хоче
      Обійняти теплий силует.

      Зорі в небі граються над нами,
      Вітер рве намети крижані.
      Я зв’язала серце почуттями,
      Щоб воно відкрилося весні.

      Сірий вовк бігає туди-сюди,
      Він так хоче напитись води…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Тендiтна квiтка
      Промiнням сонячної зливи,
      Ще сонно грається земля,
      Неначе лагiдне маля
      В передчуттi нового дива.

      Знiмає ковдру, що є сили,
      Вона сповзає по стегну
      I видно квiтку не одну,
      Яку жiнки в собi звiльнили.

      Собою свiт навколо вкрили,
      Їх теплi вогники в очах.
      Вантаж тяжкий, що на плечах,
      Лише посилює їм крила.

      Але чого вони бажають,
      Лиш небо знає з висоти -
      Радiти в променях, цвiсти
      Усе, що серце вiдчуває.

      Тендiтна квiтка, нiжна сутнiсть -
      Цвiте у весняну присутнiсть…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Обійми вуст
      Лютий вітер пне у спину
      І крижинками дощі.
      Чом ти, милий, щохвилини,
      Палиш вогнище в душі?

      У твоїх очах безодня.
      В неї падаю без крил.
      Хай, засніжено-холодна
      Мрія набирає сил.

      Смак солодкого початку -
      Це обійми вуст твоїх.
      Ти - шукав собі коханку,
      Незважаючи на гріх.

      Жадно п'ю твоє кохання.
      Ніч стікає по стіні.
      Наче в перше і востаннє,
      Ти - розчинишся в мені.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Сандалі
      Я тобою ошпарилась чаєм
      І вистукував вітер по склу.
      Ми любов не завжди помічаєм -
      Поцілунком вуста розтулю.

      Ти дивився на мене поважно,
      Хилиталась корона з чола...
      Зорі в небі такі неосяжні,
      А я музою тільки була.

      Стежка гралася з нами у шахи.
      Ми стрибали в щасливе життя
      І тремтіли з-під лоба невдахи,
      Оправдовуючи ниття.

      Заплелися дороги між нами,
      Як мені тебе наздогнати?
      Я лишила на спогад сандалі,
      Щоб ти зміг мене відшукати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Почуття навколiшках

      Квiтку, обiрвану, що лишив бiля скла -
      Пiднятися пальцями змушую.
      Ранкова роса з пелюсткiв вiдiйшла
      На вiях пилюку пострушую.

      Розтанув твiй слiд, як примара в снiгу,
      Квiтневим теплом стежка вкрилася.
      Я пролiсок нiжно в руках збережу,
      Пiд ковдрою разом зiгрiюся.

      Навколiшки стали тонкi почуття,
      Пробiглися стелею пьяними.
      I дивляться в небо, неначе дитя,
      Щоб бути тобою коханою...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Тобi
      Скажи, чому нiяк не можу,
      Забути присмак теплих слiв?
      Я лабiринтами заходжу
      У твоє море почуттiв,

      Чому я вiрю у примару,
      Якої поруч вже нема,
      А два метелики у парi -
      Кружляють в головi дарма?

      Тобi з’являюся щоночi
      I тануть губи крижанi,
      Я пам’ятаю карi очi -
      Вони наснилися менi…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Пожар
      Знайди у стоптаному серці,
      Серед обірваних гілок,
      Надій омріяних на денці -
      Мене у купі помилок.

      Зриває Сонце в небі хмари,
      Спадають зорі у ночі,
      А ми з тобою на печі,
      Свого кохання у пожарі -
      Знайшли вустам нарешті пару!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Кропива ти моя
      Ти мені у снах з’являвся
      І полудою ночей,
      Знов і знову уявлявся -
      Погляд голубих очей.

      Серед білого туману,
      Кропивою все болить:
      У траві самообману,
      Мрія попелом горить.

      Потяг рушив у дорогу,
      Я – навколішки сиджу…
      Ле-е-две підіймаю ногу
      І до тебе знов біжу!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Біла вуаль
      Наче серце скам’яніло
      На асфальтному шляху.
      У моїх руках тремтіло:
      Сонце – пестило і гріло,
      Квіти в нашому гріху.

      Я зими торкнуся пальцем,
      Вітер змаже всі сліди.
      Розпустилася вуаллю -
      Постать білої води.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Пломбір
      Осінній промін - через душу,
      Пройшов у листя золоте.
      І я тебе кохати змушу,
      Повір у почуття святе.

      Зриває вітер по шматочку,
      Колишні спогади з гілок.
      Шепочу і цілую мочку,
      Щоб ти відчув серцевий крок.

      Розтанув у моїх долонях,
      Такий омріяний пломбір.
      Він розтікається по скронях,
      І ти знайдеш його, повір!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Краплини літа
      Пісок збігає у долонях,
      Мого розпеченого дня.
      Присіло сонечко на скронях,
      А на колінах сиджу я.

      Твій погляд, злизує краплини
      П’янкого літа на стегні.
      Благали очі: «Хочу пииити!»
      Та я сказала тобі – ні!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Вікно бажання
      Твої вуста - вікно бажання,
      Відкрили у душі моїй.
      Якби сказав мені «я твій» -
      Ця ніч була би не остання.

      Я мед налила у долоні
      І простягла тобі: «Бери!»
      Відвів ти погляд догори,
      Лишив в солодкому полоні.

      Штовхаються на небі хмари,
      А я так сонечко люблю.
      В калюжі хробаків давлю,
      Щоб повтікали всі примари.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Мамі
      Я пам’ятаю час тяжкий
      І розпач на обличчі.
      Роки злиденні і важкі,
      Сімейні протиріччя.

      Коли загинув батько наш
      Ми в мами на долонях,
      Відчули прірву, якось аж -
      Невпевненість у долях.

      Постійний голод у думках,
      Зачинені фіранки.
      Як Рем-бо на своїх плечах
      Ти підіймала танки.

      Я не побачила тебе
      Із пляшкою в обіймах,
      А небо – чисте, голубе,
      Бо головне у дітях.

      Сльоза стікає по руці
      І дихати так важко…
      Тобі вклоняємося всі
      Лети, як вільна пташка.

      А в небі журавлі курличуть –
      Це Бог тебе до себе кличе!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Спокусник
      Вечірній травень стукає у вікна,
      Блукає тиша по кімнатах.
      З тобою я весела і привітна,
      Як над землею вільна птаха.

      Мої думки спокусливі і грішні -
      Скидають одяг на підлогу.
      Він опадає пелюстками вишні,
      Щоб відчувати, мала змогу...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Солодкий голос
      Збираю спогади свої,
      Вони розкидані у серці:
      Блискучі, кольорові скельця,
      Ховають почуття за дверці,
      Можливо, навіть і твої.

      Солодким голосом у сні
      Ти знов цілуєш мою ніжку.
      Ні, не зникай, побудь ще трішки -
      Я прокидаюся у ліжку
      І дуже холодно мені.

      Шукаю погляд твій палкий,
      Щоб знову в ньому розчинитись,
      Солодким яблуком налитись
      І соку з губ твоїх напитись.
      Для мене ти один такий.

      Але між нами є межа,
      Яку пройти немає сили.
      Я відчуваю твоє тіло,
      А, ми ж нічого не робили.
      І світ на кінчику ножа.

      Ти обійми мене так сильно…
      Я в почуттях своїх – не винна.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Новорічні вогні
      Зима сховала спокій під ялинку.
      Я, як дитина плигаю туди.
      В руках тримаю стиглу мандаринку
      І хочу подарунок свій знайти.

      Не хоче грудень вікна малювати,
      Земля нага без одягу тремтить.
      Не буду знову кригу цілувати,
      Від цього, лише горло заболить.

      Хвилинами сповзає день під вечір.
      У тиші вільно блимають вогні.
      Я також вільна та скажу до речі…
      Він все одно сподобався мені!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Осінні листи
      Розкидала осінь по землі,
      Стоптані листки прощання.
      Їх разом до купи замели
      Для минулого кохання.

      Пише розмальовані слова
      І тремтять її долоні.
      Зникли барви, квіти і трава,
      Павутиння на короні.

      День згасає в неї на очах
      І стоять дерева кволі.
      Я відкрила душу у листах
      І зігрілася поволі.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Літня злива
      Навіщо ти являєшся у часі,
      Моя примаро літнього тепла?
      Тебе торкнувшись - пальці обпекла,
      Жила до цього, наче у каркасі.

      Заламує за спину мені руки,
      М’який і теплий присмак на вустах.
      А пацюки, стрибають в моїх снах,
      Від них я не сховаю серця стуки.

      Вкладає літній пил раптова злива.
      В пустелі досить знемагати,
      Коли не в силах відчувати,
      Нарешті під дощем була щаслива.

      І знову, вільний подих почуттів,
      І в ньому - ти отримав, що хотів…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Перелякане теля
      Моя незаймана душа,
      Неначе пташка у повітрі.
      За нею жодного гроша,
      А навкруги - спокуси хитрі.

      Немає спокою в очах
      І мрія тягнеться на волю:
      Шукає фенікс у речах,
      Попереду красиву долю.

      Гортає сторінки життя
      І відблиск помислів блакитних.
      Як перелякане теля,
      Мене Господь, веде до сильних.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Мавка
      Лоскоче пір’ячком за носа,
      Весняний день мого буття.
      Порозплітало свої коси -
      Непередбачене життя.

      Спадають хусткою на плечі,
      Щоденні пошуки тепла
      І в цій буденній кровотечі,
      Я трохи спину обпекла.

      Вальсує травень над землею,
      Вкладає квітами поріг.
      Я стала мавкою твоєю,
      Яку в душі моїй зберіг.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Порожня свіча
      Мої думки, своїми пелюстками,
      Спадають снігом на лице.
      Земля хропе під теплими снігами:
      Я добре пам’ятаю – це.

      Твої сліди на стоптаному серці,
      Поволі стерла заметіль.
      Ночами калатають мегагерці
      На ньому охололий біль.

      Весно, Весно, тебе я знову кличу.
      Назад немає вороття,
      А почуття, стікає по обличчю
      І пахне вільне майбуття.

      Запалюю свічу мого кохання,
      Але чомусь, вогню нема…
      Я знаю, що для тебе не остання
      І сподіватися дарма.

      Стоїть свіча – немає серцевини.
      Для тебе - поза зоною, віднині.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Морозний бешкетник
      Сиве небо, ковдрою над містом,
      Скидає квіти крижані.
      А, під ногами - талим тістом,
      Чомусь стають вони брудні…

      Тендітний стан дерев затріскотів:
      В полон зимі віддався.
      Бешкетник вітер тихо розповів,
      Як з ними цілувався.

      Морозний день кусає нас за ніс
      Та я йому всміхаюся.
      Кусай за губи і за ноги «пліззз»,
      Тобі я не пручаюся!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Осінній плач
      Розірваним намистом почуття
      Із голови, немов волосся -
      А може все мені здалося -
      Спадає у надумане життя.

      Із темряви немає вороття.
      Вогнем повітря зайнялося
      І мрій моїх не відбулося:
      Ще в ньому не народжене дитя.

      А на паркеті чути тугу:
      Я бачу ногу першу, другу…
      Цілує у вікно осінній плач,

      Кудлата паморозь на стелі.
      Блукаю, наче у пустелі,
      Шукаючи рятунку від невдач.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Стигла слива
      Похмурий день - вклонився зорям
      І до землі лицем припав.
      У лісі привидом прозорим,
      Він разом з мавками блукав.

      А на асфальті грає злива,
      Можливо хтось по ній пройде.
      Впаде в калюжу стигла слива
      І може, хтось її знайде…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Стомлений птах
      Ніч - павутиння амурних невдач.
      Тишею літньої спеки,
      Змию з вікна незагоєний плач.
      Стіни в обіймах безпеки.

      Спрага сховала ковток почуттів:
      В роті немає краплини.
      День під зірками у ліжку зомлів,
      Тільки тупочуть хвилини.

      Б'ється зневірено стомлений птах -
      Це відображення болю.
      Я відшукала його в дзеркалах
      І відпустила на волю!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Звабне яблучко
      Заглядають променi в дзеркало пiд вiї,
      А у тому дзеркалi - стомлена душа.
      Теплими пiснями, кличуть в поле мрiї:
      Рветься моє серце - тихо, тихо, ша.

      Пiд дзвiнку мелодiю весняного вальсу
      Iз глибин скуйовджених протягом думок,
      Виринає пролiском до кохання ласу -
      Райське звабне дерево i мiж нами крок.

      Нiжно-нiжно пестить золото багряне.
      Я у цьому маревi млiю i живу.
      На сльозах солоних квiтка з нiг не встане,
      Краще з мого дерева яблучко зiрву.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Кусюча зима
      Кусає день за вуха i за щоки:
      Пекучий потиск його рук.
      Я на снiгу почула тихi кроки -
      Вже обернулася: пацюк.

      Пустує ковзанка - я разом з нею.
      "Немає Сонця - в небi дим!" -
      Смiється снiг i крига над землею.
      А я бажаю бути з ним.

      Рипить повiтря, як його ковтати?
      Чи скоро з'являться бруньки?
      Ми вдома замоталися в халати,
      А мрiя сипле пелюстки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Метелик
      Чорне небо сльозою тупоче:
      Засипає намистом стежки.
      Воно схоже на сердце дiвоче -
      На минулi його помилки.

      Тиша пилить кiмнату i вiкна,
      Тiшить спрагу солодке вино.
      Тiльки зiронька - квiтка тендiтна,
      Заворожує нiч всеодно.

      Розгорнувся метелик в повiтрi.
      Звiдки вiн? Не збагнути менi.
      На уявнiй багатiй палiтрi -
      Розквiтають омрiянi днi.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Гола береза
      Я обпекла вуста холодним груднем,
      Пухнастий день розгулює по колу.
      Смiливим поглядом i волелюбним -
      Вiн споглядає на березу голу.

      Позамiтало листя пiд ногами,
      Ночами пестить вiкна завiрюха.
      Ти над моїми синiми губами,
      Гарячих та палких вiршiв послухай!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Свiжий буревiй
      Трiпоче жовтим пiр'ям листя над землею,
      Шумить i обсипає золотом з гори -
      Все одягає до зимової пори.
      Безпомiчно здiймаю крила перед нею.

      Не хочу бути полонянкою твоєю,
      Пухку ялинку подругою обери.
      Душа замерзла вже до глибини кори
      I у тремтiннi листячко до неї клею.

      Лоскоче в танцi з моря буревiй.
      Однаково менi! Ти порятунок мiй.
      I нi для чого бити i ламати крила,

      Нехай i човен мiй зi зламаним веслом.
      Пахуча квiтка, та що дихає теплом:
      Ним окриляє i наповнює вiтрила.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Найкраща країна
      Тече Дніпро по вільній Україні,
      Шліфує кручі, змінює роки.
      У ній ціную кожен день віднині,
      Лише лунають стомлені плітки.

      Хтось каже, що моя країна бідна,
      Що їй дорога в темне небуття.
      Та Україна – це робота спільна:
      Робота і любові почуття.

      Хтось каже, що у ній «хохли» ледачі,
      Горілка й сало – кращий друг душі.
      А наші руки - сильні та терплячі.
      І для сусідів, ми товариші.

      Гнучкі Карпати, пагорби і схили
      Широке поле, затишні сади -
      Ви наш народ красою наділили:
      Дивись у відображення води.

      Жовтіє жито золотом гарячим,
      Зерно обдує теплий вітерець.
      Не будь лінивим і не будь невдячним -
      Вже доспіває запашний хлібець!




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Голка болю
      Замиготіли іскорки у небі.
      Холодні зливи іноді ідуть.
      Від голоду духовної потреби,
      Всі люди інколи отруту п’ють.

      Пекельна спрага нас не покидає
      І, що робити з книжкою в ночі?
      Пожовклим листям смуток опадає,
      А час кричить тобі: «Давай, хутчій…!»

      Я пелюстки душі зберу в сонеті.
      Солоний бриз сміється у лице:
      Найкраща жінка, справжня супер-леді –
      Ховає голку болю у яйце.

      Суботній вечір - знову ти одна.
      О, Господи, у чім моя вина?!




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Збуджені кролі
      Прийшла весна і тане за дверима.
      Зелену сукню стеле по землі -
      По ній стрибають збуджені кролі
      (Пухнасті, із червоними очима).

      Пече у небі мрія незгасима.
      Людина - раб у неї на столі.
      До неї тягне пальчики малі -
      Кохання вічного. Надія незборима,

      Цілує вільні очі та вуста
      Та знов здається, що любов - не та-а-а-а.
      Тече Дніпро холодними роками,

      Солодкий мед стікає з берегів.
      Чому скажіть, ніхто його не їв,
      А, я, стою із повними щоками…?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Зелені лани
      Долоні холодні, не можу нагріти,
      З душі не зникає брудна каламуть -
      Я можу їх з милом, хоч тричі помити.
      А сніг вже розтанув і квіти цвітуть.

      Весна нареченими вбрала дерева
      У пишнім саду, мов нагадує: «Час!»
      Стою поміж них – льодяна королева,
      А в небі останній ліхтарик погас.

      Вишневі перлини всипають дорогу,
      Медово-ванільний дурман полонить.
      Зелені лани розповзлися потроху -
      Чому ж, моє серце під ковдрою спить?

      Веди мене вітер в зелені лани,
      І як мені жити – підкажуть вони!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    32. Біле пір'я мрії
      Колихає небо, біле пір’я мрії,
      Розкидає в друзки хмари пухові.
      Промінь ясно-чистий падає на вії,
      А під ними квіти - квіти польові.

      Наче, день на дворі, пише склом холодним,
      Льодяні послання на пласкім вікні.
      Не зігріти погляд їх - цілунком жодним:
      Вабить хуртовина білої стіни.

      Зимнє простирадло охопило землю
      І хропе на ньому з тріском морозець.
      Не дивися в прірву - на холодну стелю.
      Замело дороги? Підеш – навпростець!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    33. Загублене кошеня
      Розцвітали квіти біля церкви:
      Пурпурові, ніжно-золоті.
      Я кричала голосно: "Ну, де Ви?!"
      Мимоволі розпрягала нерви,
      Тільки тишу чути у воді.

      Я дивлюся в дзеркало і бачу -
      Зголодніле, дике кошеня.
      Біль у грудях, чути кров гарячу:
      На одинці із дощами плачу.
      Осідлаю дикого коня!

      На асфальті мокрому в нікуди,
      Я розгублено кричала: "Ня-я-я-я-в!"
      Страх у купі битої посуди,
      Наливає світлом мої груди,
      Тільки ангел в руки мене взяв!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Червона шапочка
      Крокує повінь в потойбіччя днів,
      Міська багнюка засипає тишу.
      Солодку казку в купі твоїх слів -
      Холодним попелом в руках колишу.

      Блукає місяць в лісі почуттів:
      Виводить очі з мокрого страждання.
      Голодний вовк мене в сарай завів,
      Готовий з'їсти без перевдягання.

      Брутальний вітер вирвав з корнем хлів,
      Звільнивши душу з пащі вовкулаки.
      Спасибі, що за мене попітнів -
      Хто ж знав, про підлість хитрої собаки?!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    35. Білий сум
      Холодна тінь гойдається за мною
      І в небуття вплітаються думки.
      Я зачепила паростки спокою
      І відірвала серце від руки.

      Тобі даровані були мої хвилини,
      Ти в унісон тримав серцебиття.
      Незрозумілі кінчики провини -
      Усе завмерло, навіть почуття.


      Літає білим сумом хуртовина,
      Зів’яли квіти у моїй душі.
      Лише троянда пам’яті – єдина,
      Порозпускала велетні-кущі.





      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Гірки
      Блукає темрява крізь день,
      Собою тіні прикриває.
      Де було дерево – вже пень:
      Журба під ним змію ховає.

      Пожовкле листя замело
      І тільки осінь затремтіла.
      Тепло і радісно було,
      А зараз – вулиця зумліла.

      Втішають доторки проміння,
      Пульсує прагнення до зірки.
      Я посаджу нове коріння
      І задеруся знов на гірки!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Струшене вбрання
      Ховає погляд свій пожовклий,
      Осіннє, струшене вбрання,
      Немов криниця мрій - глибокий,
      Його шукаю навмання.

      Ледь чутний теплий поцілунок
      Маленьких, сонячних гілок.
      Де заховався візерунок -
      Рожево-лагідний листок?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    38. Мелодія кохання
      Бринить п’янка мелодія кохання -
      У ній розтанув цілий світ.
      Порозплітало почуття бажання
      Та розтопило давній лід.

      Чарує пісня медом сподівання -
      Торкнутися блакитних мрій.
      Осіння меланхолія зітхання,
      Позаганяла в землю змій.

      Пливе листочок у колисці моря,
      Почувши дзвін – затріпотів.
      Холодна туга - походила вчора,
      Сьогодні, - він тебе зігрів.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Осінній подих
      Осінній подих грає листям,
      Малює фарбами красу.
      Скажи, з якого передмістя,
      Привіз дощами ти росу?

      Витають хмари на обличчі
      Мого безмежного вікна.
      Перехрещуся з ними тричі
      Та вип'ю теплого вина.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Пліт
      Смолиста ніч – крилата хуртовина,
      Зимовий вітер – потяг у думках,
      Я разом з вами гірко говорила
      І повно яблук у моїх садах.

      Потріскує – мов крига пліт емоцій
      На ньому краплі грають у танок.
      Таких зненацьких і солоних порцій,
      Облизує буденний хвилі крок.

      Бринить мелодія мого бажання –
      Я на плоту зриваю почуття.
      Хлюпоче зливою - тяжке страждання
      Та не існує в камені життя!





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Сонливе небо
      Зорею небо позіхає,
      Рікою котяться таксі.
      Куди вона так поспішає,
      А разом з нею ми усі?

      Година спокою в повітрі -
      Сонливим затишком зійшла.
      Сльозою втоми на палітрі,
      Душа садочком розцвіла,

      Морською хвилею пірнає
      У паралельне майбуття.
      Хто таємницю розгадає -
      Майбутнє завтрашнє життя?



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Зелений рай
      Пухка, зелена одежина,
      Як ти пасуєш на сосні,
      Моя омріяна долина -
      Ти ненаснилася мені.

      Дерева дружнім потисканням
      Своїх оголених гілок
      Із доброзичливим вітанням
      Проводять поглядом в садок.

      Веселі пташки невеличкі,
      Немов ті янголи з небес.
      Мій рай землі посеред річки -
      Душі гармонію принес.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Високочола кішка
      Я кішка з поглядом рожевим!
      Гаряча злива затремтить,
      А у очах вогнем шаленим
      Нестерпна бестія кипить.

      Ковтає кисень біле сяйво -
      Таємний лоскіт його вій.
      Іти на ліво чи на право,
      Де віднайти будинок свій?

      Холодний вітер дме у вушко,
      Вже мокрі лапки: не тремти.
      Хто наречений мила дружко
      І де мені його знайти?

      Блукає хвостик по дорозі,
      Калюжі холодом кричать
      Та зупинитись я не взмозі -
      На цьому ПІДПИС та ПЕЧАТЬ!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    44. Вільні сади
      Посміхнулося небо блакитним дзеркалом -
      Боже, яка ж я рада!
      По калюжам ходила холодним циркулем,
      Зрозумівши де вада.

      Розпелися вузлики вільними квітками,
      А за ними хмари.
      Я душею стелюся вільними садами,
      Бо шукаю пари.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5