Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Катерина Савельєва (1985)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Нiч
    Вечiр тихо дихає у вiкна,
    Пальцями постукує по склу.
  •   Погляд
    У поглядi таємних почуттiв,
    Неначе битим склом у серцi,
  •   Буревiй
    Розкуйовдила пасма волосся -
    Ностальгiя твого почуття.
  •   Пожовкле листя
    Пожовкле листя сиплеться на землю,
    Осiннiй вечiр вкрився пiд дощем.
  •   Терен
    Обкуренi чарзiллям бiлi стiни,
    Його начаклували ти i я.́
  •   Тихо
    Вітер розрізає сиві хмари,
    Холодом постукує за склом.
  •   Втома
    Пити, як же хочеться пити!
    Фіранку і вікна закрити,
  •   Тихо
    Вітер розрізає сиві хмари,
    Холодом постукує за склом.
  •   Рижий кiт
    Ніч. Звисає спокій в небі.
    Поховали колючки
  •   Повінь
    Повисла тиша у повітрі,
    Погрітися з думками.
  •   Вікна
    Тихим крокам оголених мрій,
    Вже набридло чекати.
  •   Білий килим
    Замріяний килим над містом,
    Встеляє дорогу весні.
  •   Зоря
    Навколішках досліджуючи дно
    У темряві скарби шукала.
  •   Пробудження
    Забуті спогади колишніх,
    Таких глибоких почуттів,
  •   Білий сніг
    Амури крилами тріпочуть.
    Весна! Розтанув білий сніг.
  •   Хокку
    Ти дивишся на мене.
    Я — бачу тебе наскрізь...
  •   Раба
    Невільниця та ще у ланцюгах,
    Подовгу споглядала на життя -
  •   Акварелі
    Небо з головою ступає на підлогу,
    Підкрадаючись, ховає твій сон.
  •   Марево
    Схаменувся день під каменем застуди.
    Заблукала тиша у вікні,
  •   Солодка вата
    Під колесами сну виглядаю,
    Босоногі гуляють думки.
  •   Полотно
    Коли свiтанок закотився крiзь вiкно,
    Весняний вечiр плавиться в туманi
  •   Метелик в долонях
    Ти сховав метелика в долонях,
    Ніжно грався крилами душі.
  •   Тендiтна квiтка
    Промiнням сонячної зливи,
    Ще сонно грається земля,
  •   Обійми вуст
    Лютий вітер пне у спину
    І крижинками дощі.
  •   Сандалі
    Я тобою ошпарилась чаєм
    І вистукував вітер по склу.
  •   Почуття навколiшках
    Квiтку, обiрвану, що лишив бiля скла -
    Пiднятися пальцями змушую.
  •   Тобi
    Скажи, чому нiяк не можу,
    Забути присмак теплих слiв?
  •   Пожар
    Знайди у стоптаному серці,
    Серед обірваних гілок,
  •   Кропива ти моя
    Ти мені у снах з’являвся
    І полудою ночей,
  •   Біла вуаль
    Наче серце скам’яніло
    На асфальтному шляху.
  •   Пломбір
    Осінній промін - через душу,
    Пройшов у листя золоте.
  •   Краплини літа
    Пісок збігає у долонях,
    Мого розпеченого дня.
  •   Вікно бажання
    Твої вуста - вікно бажання,
    Відкрили у душі моїй.
  •   Мамі
    Я пам’ятаю час тяжкий
    І розпач на обличчі.
  •   Спокусник
    Вечірній травень стукає у вікна,
    Блукає тиша по кімнатах.
  •   Солодкий голос
    Збираю спогади свої,
    Вони розкидані у серці:
  •   Новорічні вогні
    Зима сховала спокій під ялинку.
    Я, як дитина плигаю туди.
  •   Осінні листи
    Розкидала осінь по землі,
    Стоптані листки прощання.
  •   Літня злива
    Навіщо ти являєшся у часі,
    Моя примаро літнього тепла?
  •   Перелякане теля
    Моя незаймана душа,
    Неначе пташка у повітрі.
  •   Мавка
    Лоскоче пір’ячком за носа,
    Весняний день мого буття.
  •   Порожня свіча
    Мої думки, своїми пелюстками,
    Спадають снігом на лице.
  •   Морозний бешкетник
    Сиве небо, ковдрою над містом,
    Скидає квіти крижані.
  •   Осінній плач
    Розірваним намистом почуття
    Із голови, немов волосся -
  •   Стигла слива
    Похмурий день - вклонився зорям
    І до землі лицем припав.
  •   Стомлений птах
    Ніч - павутиння амурних невдач.
    Тишею літньої спеки,
  •   Звабне яблучко
    Заглядають променi в дзеркало пiд вiї,
    А у тому дзеркалi - стомлена душа.
  •   Кусюча зима
    Кусає день за вуха i за щоки:
    Пекучий потиск його рук.
  •   Метелик
    Чорне небо сльозою тупоче:
    Засипає намистом стежки.
  •   Гола береза
    Я обпекла вуста холодним груднем,
    Пухнастий день розгулює по колу.
  •   Свiжий буревiй
    Трiпоче жовтим пiр'ям листя над землею,
    Шумить i обсипає золотом з гори -
  •   Найкраща країна
    Тече Дніпро по вільній Україні,
    Шліфує кручі, змінює роки.
  •   Голка болю
    Замиготіли іскорки у небі.
    Холодні зливи іноді ідуть.
  •   Збуджені кролі
    Прийшла весна і тане за дверима.
    Зелену сукню стеле по землі -
  •   Зелені лани
    Долоні холодні, не можу нагріти,
    З душі не зникає брудна каламуть -
  •   Біле пір'я мрії
    Колихає небо, біле пір’я мрії,
    Розкидає в друзки хмари пухові.
  •   Загублене кошеня
    Розцвітали квіти біля церкви:
    Пурпурові, ніжно-золоті.
  •   Червона шапочка
    Крокує повінь в потойбіччя днів,
    Міська багнюка засипає тишу.
  •   Білий сум
    Холодна тінь гойдається за мною
    І в небуття вплітаються думки.
  •   Гірки
    Блукає темрява крізь день,
    Собою тіні прикриває.
  •   Струшене вбрання
    Ховає погляд свій пожовклий,
    Осіннє, струшене вбрання,
  •   Мелодія кохання
    Бринить п’янка мелодія кохання -
    У ній розтанув цілий світ.
  •   Осінній подих
    Осінній подих грає листям,
    Малює фарбами красу.
  •   Пліт
    Смолиста ніч – крилата хуртовина,
    Зимовий вітер – потяг у думках,
  •   Сонливе небо
    Зорею небо позіхає,
    Рікою котяться таксі.
  •   Зелений рай
    Пухка, зелена одежина,
    Як ти пасуєш на сосні,
  •   Високочола кішка
    Я кішка з поглядом рожевим!
    Гаряча злива затремтить,
  •   Вільні сади
    Посміхнулося небо блакитним дзеркалом -
    Боже, яка ж я рада!

  • Огляди

    1. Нiч
      Вечiр тихо дихає у вiкна,
      Пальцями постукує по склу.
      Почуття далекi i привiтнi,
      Загубились десь у ЗСУ.

      Випадкова зустрiч наша лiтня:
      Випадково яблуко зiрвав.
      Ти, як кiт, облизував тендiтно́
      Те, за що нiяк не воював.

      Довга нiч розплутала волосся,
      Героїчно стримує думки.
      А можливо, все менi здалося -
      У твоєму потиску руки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Погляд
      У поглядi таємних почуттiв,
      Неначе битим склом у серцi,
      Рiзноманiття слiв i кольорiв -
      Складаю тихо у вiдерце.

      Обiймiв спогадом торкаюся:
      Туман розвiє вiтер в полi,
      Де вже дерева давно голi
      I по окопах заховалися,́
      Такi близькi - далекi долi.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Буревiй
      Розкуйовдила пасма волосся -
      Ностальгiя твого почуття.
      Чи наснилось, а може, здалося,
      Та тiкати усiм в укриття?

      Боронити твiй погляд вiд себе:
      Крижанiє потроху земля.
      Перестрибнула мiсяць на небi -
      Ясна зiрка для тебе здаля.

      Божевiлля нiчної пожежí -
      Бiлим попелом сиплеться з вiй.
      Загубилися гранi i межi,
      I гуде навкруги буревiй.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Пожовкле листя
      Пожовкле листя сиплеться на землю,
      Осiннiй вечiр вкрився пiд дощем.
      А трiщини – порозбивали стелю,
      Такий от романтичний мiй Едем.

      Коти шкребуть пiд вiкнами мовчання,
      Гризуть зубами браму крижану.
      Кричать про необхiднiсть поєднання,
      Бо довго ще чекати на Весну.

      Зiгрiє: ароматний чай з лимоном,
      Смаколики, улюблене безе.
      Вдягну собi омрiяну корону –
      Надiю маю, що не рознесе.

      Згадай мене i серденько розтане.
      Твоєю я нiколи вже не стану.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Терен
      Обкуренi чарзiллям бiлi стiни,
      Його начаклували ти i я.́
      Втiкають днi
      I тiкають хвилини,
      А яблуко обкручує змiя.

      Таємна прiрва довгого мовчання -
      Зриває маски втомленiй душi.
      Раптове поеднання
      У кохання
      В iлюзiях - покрили споришi.

      Це мiражi з гарячої пустелi,
      Повипивали почуття до дна.
      А ти вiд хмелю,
      Подумки на стелi,
      Чомусь як та царiвна льодяна -
      Теренами шукаєш де весна.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Тихо

      Вітер розрізає сиві хмари,
      Холодом постукує за склом.
      Замело вчорашні тротуари -
      Зігрівають спогади з котом.

      Місяць, крізь збентеженість і втому -
      Споглядає потаємні сни.
      Що між нами, крапка, а чи кома -
      Скільки ще цих вузликів плести?

      Пити можна довго із Байкалу,
      Дихати повітря у горах.
      А мені - кохання твого мало:
      Бо воно заточене в словах.

      Тихо, якось взимку серед поля,
      Ніч на небі зорі простягла.
      Сонце довго крутиться по колу -
      Я у ньому руки обпекла..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Втома
      Пити, як же хочеться пити!
      Фіранку і вікна закрити,
      Але, коли в хаті є діти -
      Треба терпіти.

      Обличчя замурзала глина.
      Я звір, а чи може людина?
      Сховалась маленька дитина
      І на коліна.

      Я вовком утому зловила,
      Сльозою її окропила.
      Та, як би мені не боліло -
      Я розлюбила..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Тихо
      Вітер розрізає сиві хмари,
      Холодом постукує за склом.
      Замело вчорашні тротуари -
      Зігрівають спогади з котом.

      Місяць, крізь збентеженість і втому
      Споглядає потаємні сни.
      Що між нами, крапка, а чи кома -
      Скільки ще цих вузликів плести?

      Пити можна довго із Байкалу,
      Дихати повітря у горах.
      А мені - кохання твого мало:
      Бо воно заточене в словах.

      Тихо, якось взимку серед поля,
      Ніч на небі зорі простягла.
      Сонце довго крутиться по колу -
      Я у ньому руки обпекла..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Рижий кiт
      Ніч. Звисає спокій в небі.
      Поховали колючки
      Всі ялинки у потребі
      Відпочити залюбки.

      У конвульсіях ілюзій
      Місяць банить мої сни,
      Наче ми давно з ним друзі -
      Наші душі крижані.

      Губи - камінь, губи - море,
      А поверхня - крижана.
      Безкінечне біле поле,
      На якому ти одна.

      Доля світить ліхтарями.
      Де сховалася весна?
      За закритими дверима -
      Пестить рижого кота.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Повінь
      Повисла тиша у повітрі,
      Погрітися з думками.
      Ракію видно в мілілітрі,
      А почуття вустами.

      Надій минулих упаковка -
      Розвіяло вітрами.
      Стоїть закохана коровка
      Із мухами й котами.

      Далека ніч, закриті очі
      І повінь наступає.
      Вона сказати тобі хочі,
      Що й досі відчуває.

      І рук твоїх вже не забути.
      Наче вірус - у краплі отрути...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Вікна
      Тихим крокам оголених мрій,
      Вже набридло чекати.
      Вип'ю з ними любовний напій:
      Треба теж відчувати..

      Чисті вікна своєї душі
      Я тобі відчинила.
      І терпіти несила.
      Розрізають завісу ножі -
      Ми з тобою удвох на межі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Білий килим
      Замріяний килим над містом,
      Встеляє дорогу весні.
      У вікна прозорі і чисті -
      Всміхається він і мені.

      П’янким ароматом від кави,
      Відкрила лице до небес.
      Там плигають мрії про славу,
      Забувши про біль і про стрес.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Зоря
      Навколішках досліджуючи дно
      У темряві скарби шукала.
      І навіть рибкам було всеодно,
      Хто ти планктон чи може НЛО..
      Ти і сама уже не знала.

      Гриміло небо хвилі підійма.
      Чого воно від мене хоче?
      В морської зірки розуму нема,
      Вона лежить на березі сама
      І хтось по доброму регоче.

      Лікує Сонце під своїм рядном,
      А серце у руках кохання.
      Вчорашній день уже здається сном
      І на вустах моїх пьянким вином -
      Милує променем світання.

      А над землею блимає зоря -
      Її знайшла і відшукала я.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Пробудження
      Забуті спогади колишніх,
      Таких глибоких почуттів,
      Мов павутиння серед вишні,
      Яку роками ти наплів.

      Ніч протекла у мої стіни,
      А ти давно у мої сни.
      Як не сховатися від тіні -
      Так не втікти і від весни.

      Забути образ твій, чи зможу...
      Навіщо я по колу ходжу?
      І в теплій тиші твоїх стін -

      Відчуєш, начебто один.
      Та крізь годинника хвилин -
      Ти проберешся до моїх колін.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Білий сніг
      Амури крилами тріпочуть.
      Весна! Розтанув білий сніг.
      І щось вони від мене хочуть,
      І медом липнуть біля ніг.

      Коти під вікнами співають,
      Пташки клюють буденний пил.
      Я серед ночі відшукаю -
      Тебе, хоч і немає сил.

      Сповзають почуття по тілу
      Та не втече рука в руці.
      Тебе собою оповила
      І бачу щастя на лиці.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. Хокку
      Ти дивишся на мене.
      Я — бачу тебе наскрізь...
      Чому ж тоді не вибрав ти мене?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Раба
      Невільниця та ще у ланцюгах,
      Подовгу споглядала на життя -
      У транспорті тісного майбуття,
      Ховаючи під ковдрою свій страх.

      Крізь стінку чула мрію у піснях.
      І легке шелестіння її крил,
      Тебе звільнило від залізних брил.
      Сміються ангели: “Була в рабах..
      Та надавала рабству по зубах...”



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Акварелі
      Небо з головою ступає на підлогу,
      Підкрадаючись, ховає твій сон.
      Каменем мені перекриваєш дорогу,
      Викотивши його із теплих долонь.

      Тінь минулих днів – розпласталася у тиші,
      Тихо заперечує мені.
      Ніжними вустами слова любові пише,
      Заколисує помисли сумні.

      Вітер перемін – захекався в пустелі,
      Свіжої води не видно в піску.
      У руках тримаю нові акварелі -
      Знову намалюю чисту ріку.

      Та чомусь, губами хтось шепоче…
      Нащо це? Чого від мене хоче?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. Марево
      Схаменувся день під каменем застуди.
      Заблукала тиша у вікні,
      І свої малюнки крижані -
      Розгортає теплим подихом усюди.

      Ти мені наснишся знову серед ночі,
      Пригорну до серця подушки.
      Спогадів минулих порошки,
      Нащо сиплеш знову маревом у очі?

      Прокидаюся, бо пір'ячко лоскоче…
      Та твого кохання - я уже не хочу.́



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Солодка вата
      Під колесами сну виглядаю,
      Босоногі гуляють думки.
      По слідах від твоєї руки,
      Полудневе тепло відчуваю.
      У очах виграють маяки.

      Загорнула в солодку вату -
      Пелюстками закоханий рай.
      Я не зможу спокійно спати…
      По шматочку її зривай.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Полотно
      Коли свiтанок закотився крiзь вiкно,
      Весняний вечiр плавиться в туманi
      I павутиння слiв самообману,
      Ногами тягнеться намацувати дно.

      Простих шляхiв не обираємо давно…
      Волає розум: «Зупинись, не треба!..»
      Неначе наркотичною потреба,
      Твоїх обiймiв - конопляне полотно.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Метелик в долонях
      Ти сховав метелика в долонях,
      Ніжно грався крилами душі.
      Випадкову зустріч в наших долях -
      Назавжди у пам’яті лиши.

      Злизую твої сліди, мов кішка
      На холодних, стомлених руках.
      Пам’ятай мене завжди, хоч трішки,
      Вогники в захоплених очах.

      Ти мене згадаєш знов і знову.
      Серед ночі стягувати плет
      Будеш, як дитина, котра хоче
      Обійняти теплий силует.

      Зорі в небі граються над нами,
      Вітер рве намети крижані.
      Я зв’язала серце почуттями,
      Щоб воно відкрилося весні.

      Сірий вовк бігає туди-сюди,
      Він так хоче напитись води…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Тендiтна квiтка
      Промiнням сонячної зливи,
      Ще сонно грається земля,
      Неначе лагiдне маля
      В передчуттi нового дива.

      Знiмає ковдру, що є сили,
      Вона сповзає по стегну
      I видно квiтку не одну,
      Яку жiнки в собi звiльнили.

      Собою свiт навколо вкрили,
      Їх теплi вогники в очах.
      Вантаж тяжкий, що на плечах,
      Лише посилює їм крила.

      Але чого вони бажають,
      Лиш небо знає з висоти -
      Радiти в променях, цвiсти
      Усе, що серце вiдчуває.

      Тендiтна квiтка, нiжна сутнiсть -
      Цвiте у весняну присутнiсть…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Обійми вуст
      Лютий вітер пне у спину
      І крижинками дощі.
      Чом ти, милий, щохвилини,
      Палиш вогнище в душі?

      У твоїх очах безодня.
      В неї падаю без крил.
      Хай, засніжено-холодна
      Мрія набирає сил.

      Смак солодкого початку -
      Це обійми вуст твоїх.
      Ти - шукав собі коханку,
      Незважаючи на гріх.

      Жадно п'ю твоє кохання.
      Ніч стікає по стіні.
      Наче в перше і востаннє,
      Ти - розчинишся в мені.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Сандалі
      Я тобою ошпарилась чаєм
      І вистукував вітер по склу.
      Ми любов не завжди помічаєм -
      Поцілунком вуста розтулю.

      Ти дивився на мене поважно,
      Хилиталась корона з чола...
      Зорі в небі такі неосяжні,
      А я музою тільки була.

      Стежка гралася з нами у шахи.
      Ми стрибали в щасливе життя
      І тремтіли з-під лоба невдахи,
      Оправдовуючи ниття.

      Заплелися дороги між нами,
      Як мені тебе наздогнати?
      Я лишила на спогад сандалі,
      Щоб ти зміг мене відшукати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Почуття навколiшках

      Квiтку, обiрвану, що лишив бiля скла -
      Пiднятися пальцями змушую.
      Ранкова роса з пелюсткiв вiдiйшла
      На вiях пилюку пострушую.

      Розтанув твiй слiд, як примара в снiгу,
      Квiтневим теплом стежка вкрилася.
      Я пролiсок нiжно в руках збережу,
      Пiд ковдрою разом зiгрiюся.

      Навколiшки стали тонкi почуття,
      Пробiглися стелею пьяними.
      I дивляться в небо, неначе дитя,
      Щоб бути тобою коханою...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Тобi
      Скажи, чому нiяк не можу,
      Забути присмак теплих слiв?
      Я лабiринтами заходжу
      У твоє море почуттiв,

      Чому я вiрю у примару,
      Якої поруч вже нема,
      А два метелики у парi -
      Кружляють в головi дарма?

      Тобi з’являюся щоночi
      I тануть губи крижанi,
      Я пам’ятаю карi очi -
      Вони наснилися менi…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Пожар
      Знайди у стоптаному серці,
      Серед обірваних гілок,
      Надій омріяних на денці -
      Мене у купі помилок.

      Зриває Сонце в небі хмари,
      Спадають зорі у ночі,
      А ми з тобою на печі,
      Свого кохання у пожарі -
      Знайшли вустам нарешті пару!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Кропива ти моя
      Ти мені у снах з’являвся
      І полудою ночей,
      Знов і знову уявлявся -
      Погляд голубих очей.

      Серед білого туману,
      Кропивою все болить:
      У траві самообману,
      Мрія попелом горить.

      Потяг рушив у дорогу,
      Я – навколішки сиджу…
      Ле-е-две підіймаю ногу
      І до тебе знов біжу!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Біла вуаль
      Наче серце скам’яніло
      На асфальтному шляху.
      У моїх руках тремтіло:
      Сонце – пестило і гріло,
      Квіти в нашому гріху.

      Я зими торкнуся пальцем,
      Вітер змаже всі сліди.
      Розпустилася вуаллю -
      Постать білої води.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Пломбір
      Осінній промін - через душу,
      Пройшов у листя золоте.
      І я тебе кохати змушу,
      Повір у почуття святе.

      Зриває вітер по шматочку,
      Колишні спогади з гілок.
      Шепочу і цілую мочку,
      Щоб ти відчув серцевий крок.

      Розтанув у моїх долонях,
      Такий омріяний пломбір.
      Він розтікається по скронях,
      І ти знайдеш його, повір!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Краплини літа
      Пісок збігає у долонях,
      Мого розпеченого дня.
      Присіло сонечко на скронях,
      А на колінах сиджу я.

      Твій погляд, злизує краплини
      П’янкого літа на стегні.
      Благали очі: «Хочу пииити!»
      Та я сказала тобі – ні!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Вікно бажання
      Твої вуста - вікно бажання,
      Відкрили у душі моїй.
      Якби сказав мені «я твій» -
      Ця ніч була би не остання.

      Я мед налила у долоні
      І простягла тобі: «Бери!»
      Відвів ти погляд догори,
      Лишив в солодкому полоні.

      Штовхаються на небі хмари,
      А я так сонечко люблю.
      В калюжі хробаків давлю,
      Щоб повтікали всі примари.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Мамі
      Я пам’ятаю час тяжкий
      І розпач на обличчі.
      Роки злиденні і важкі,
      Сімейні протиріччя.

      Коли загинув батько наш
      Ми в мами на долонях,
      Відчули прірву, якось аж -
      Невпевненість у долях.

      Постійний голод у думках,
      Зачинені фіранки.
      Як Рем-бо на своїх плечах
      Ти підіймала танки.

      Я не побачила тебе
      Із пляшкою в обіймах,
      А небо – чисте, голубе,
      Бо головне у дітях.

      Сльоза стікає по руці
      І дихати так важко…
      Тобі вклоняємося всі
      Лети, як вільна пташка.

      А в небі журавлі курличуть –
      Це Бог тебе до себе кличе!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Спокусник
      Вечірній травень стукає у вікна,
      Блукає тиша по кімнатах.
      З тобою я весела і привітна,
      Як над землею вільна птаха.

      Мої думки спокусливі і грішні -
      Скидають одяг на підлогу.
      Він опадає пелюстками вишні,
      Щоб відчувати, мала змогу...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Солодкий голос
      Збираю спогади свої,
      Вони розкидані у серці:
      Блискучі, кольорові скельця,
      Ховають почуття за дверці,
      Можливо, навіть і твої.

      Солодким голосом у сні
      Ти знов цілуєш мою ніжку.
      Ні, не зникай, побудь ще трішки -
      Я прокидаюся у ліжку
      І дуже холодно мені.

      Шукаю погляд твій палкий,
      Щоб знову в ньому розчинитись,
      Солодким яблуком налитись
      І соку з губ твоїх напитись.
      Для мене ти один такий.

      Але між нами є межа,
      Яку пройти немає сили.
      Я відчуваю твоє тіло,
      А, ми ж нічого не робили.
      І світ на кінчику ножа.

      Ти обійми мене так сильно…
      Я в почуттях своїх – не винна.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Новорічні вогні
      Зима сховала спокій під ялинку.
      Я, як дитина плигаю туди.
      В руках тримаю стиглу мандаринку
      І хочу подарунок свій знайти.

      Не хоче грудень вікна малювати,
      Земля нага без одягу тремтить.
      Не буду знову кригу цілувати,
      Від цього, лише горло заболить.

      Хвилинами сповзає день під вечір.
      У тиші вільно блимають вогні.
      Я також вільна та скажу до речі…
      Він все одно сподобався мені!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Осінні листи
      Розкидала осінь по землі,
      Стоптані листки прощання.
      Їх разом до купи замели
      Для минулого кохання.

      Пише розмальовані слова
      І тремтять її долоні.
      Зникли барви, квіти і трава,
      Павутиння на короні.

      День згасає в неї на очах
      І стоять дерева кволі.
      Я відкрила душу у листах
      І зігрілася поволі.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Літня злива
      Навіщо ти являєшся у часі,
      Моя примаро літнього тепла?
      Тебе торкнувшись - пальці обпекла,
      Жила до цього, наче у каркасі.

      Заламує за спину мені руки,
      М’який і теплий присмак на вустах.
      А пацюки, стрибають в моїх снах,
      Від них я не сховаю серця стуки.

      Вкладає літній пил раптова злива.
      В пустелі досить знемагати,
      Коли не в силах відчувати,
      Нарешті під дощем була щаслива.

      І знову, вільний подих почуттів,
      І в ньому - ти отримав, що хотів…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Перелякане теля
      Моя незаймана душа,
      Неначе пташка у повітрі.
      За нею жодного гроша,
      А навкруги - спокуси хитрі.

      Немає спокою в очах
      І мрія тягнеться на волю:
      Шукає фенікс у речах,
      Попереду красиву долю.

      Гортає сторінки життя
      І відблиск помислів блакитних.
      Як перелякане теля,
      Мене Господь, веде до сильних.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Мавка
      Лоскоче пір’ячком за носа,
      Весняний день мого буття.
      Порозплітало свої коси -
      Непередбачене життя.

      Спадають хусткою на плечі,
      Щоденні пошуки тепла
      І в цій буденній кровотечі,
      Я трохи спину обпекла.

      Вальсує травень над землею,
      Вкладає квітами поріг.
      Я стала мавкою твоєю,
      Яку в душі моїй зберіг.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Порожня свіча
      Мої думки, своїми пелюстками,
      Спадають снігом на лице.
      Земля хропе під теплими снігами:
      Я добре пам’ятаю – це.

      Твої сліди на стоптаному серці,
      Поволі стерла заметіль.
      Ночами калатають мегагерці
      На ньому охололий біль.

      Весно, Весно, тебе я знову кличу.
      Назад немає вороття,
      А почуття, стікає по обличчю
      І пахне вільне майбуття.

      Запалюю свічу мого кохання,
      Але чомусь, вогню нема…
      Я знаю, що для тебе не остання
      І сподіватися дарма.

      Стоїть свіча – немає серцевини.
      Для тебе - поза зоною, віднині.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Морозний бешкетник
      Сиве небо, ковдрою над містом,
      Скидає квіти крижані.
      А, під ногами - талим тістом,
      Чомусь стають вони брудні…

      Тендітний стан дерев затріскотів:
      В полон зимі віддався.
      Бешкетник вітер тихо розповів,
      Як з ними цілувався.

      Морозний день кусає нас за ніс
      Та я йому всміхаюся.
      Кусай за губи і за ноги «пліззз»,
      Тобі я не пручаюся!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Осінній плач
      Розірваним намистом почуття
      Із голови, немов волосся -
      А може все мені здалося -
      Спадає у надумане життя.

      Із темряви немає вороття.
      Вогнем повітря зайнялося
      І мрій моїх не відбулося:
      Ще в ньому не народжене дитя.

      А на паркеті чути тугу:
      Я бачу ногу першу, другу…
      Цілує у вікно осінній плач,

      Кудлата паморозь на стелі.
      Блукаю, наче у пустелі,
      Шукаючи рятунку від невдач.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Стигла слива
      Похмурий день - вклонився зорям
      І до землі лицем припав.
      У лісі привидом прозорим,
      Він разом з мавками блукав.

      А на асфальті грає злива,
      Можливо хтось по ній пройде.
      Впаде в калюжу стигла слива
      І може, хтось її знайде…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Стомлений птах
      Ніч - павутиння амурних невдач.
      Тишею літньої спеки,
      Змию з вікна незагоєний плач.
      Стіни в обіймах безпеки.

      Спрага сховала ковток почуттів:
      В роті немає краплини.
      День під зірками у ліжку зомлів,
      Тільки тупочуть хвилини.

      Б'ється зневірено стомлений птах -
      Це відображення болю.
      Я відшукала його в дзеркалах
      І відпустила на волю!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Звабне яблучко
      Заглядають променi в дзеркало пiд вiї,
      А у тому дзеркалi - стомлена душа.
      Теплими пiснями, кличуть в поле мрiї:
      Рветься моє серце - тихо, тихо, ша.

      Пiд дзвiнку мелодiю весняного вальсу
      Iз глибин скуйовджених протягом думок,
      Виринає пролiском до кохання ласу -
      Райське звабне дерево i мiж нами крок.

      Нiжно-нiжно пестить золото багряне.
      Я у цьому маревi млiю i живу.
      На сльозах солоних квiтка з нiг не встане,
      Краще з мого дерева яблучко зiрву.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Кусюча зима
      Кусає день за вуха i за щоки:
      Пекучий потиск його рук.
      Я на снiгу почула тихi кроки -
      Вже обернулася: пацюк.

      Пустує ковзанка - я разом з нею.
      "Немає Сонця - в небi дим!" -
      Смiється снiг i крига над землею.
      А я бажаю бути з ним.

      Рипить повiтря, як його ковтати?
      Чи скоро з'являться бруньки?
      Ми вдома замоталися в халати,
      А мрiя сипле пелюстки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Метелик
      Чорне небо сльозою тупоче:
      Засипає намистом стежки.
      Воно схоже на сердце дiвоче -
      На минулi його помилки.

      Тиша пилить кiмнату i вiкна,
      Тiшить спрагу солодке вино.
      Тiльки зiронька - квiтка тендiтна,
      Заворожує нiч всеодно.

      Розгорнувся метелик в повiтрi.
      Звiдки вiн? Не збагнути менi.
      На уявнiй багатiй палiтрi -
      Розквiтають омрiянi днi.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Гола береза
      Я обпекла вуста холодним груднем,
      Пухнастий день розгулює по колу.
      Смiливим поглядом i волелюбним -
      Вiн споглядає на березу голу.

      Позамiтало листя пiд ногами,
      Ночами пестить вiкна завiрюха.
      Ти над моїми синiми губами,
      Гарячих та палких вiршiв послухай!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Свiжий буревiй
      Трiпоче жовтим пiр'ям листя над землею,
      Шумить i обсипає золотом з гори -
      Все одягає до зимової пори.
      Безпомiчно здiймаю крила перед нею.

      Не хочу бути полонянкою твоєю,
      Пухку ялинку подругою обери.
      Душа замерзла вже до глибини кори
      I у тремтiннi листячко до неї клею.

      Лоскоче в танцi з моря буревiй.
      Однаково менi! Ти порятунок мiй.
      I нi для чого бити i ламати крила,

      Нехай i човен мiй зi зламаним веслом.
      Пахуча квiтка, та що дихає теплом:
      Ним окриляє i наповнює вiтрила.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Найкраща країна
      Тече Дніпро по вільній Україні,
      Шліфує кручі, змінює роки.
      У ній ціную кожен день віднині,
      Лише лунають стомлені плітки.

      Хтось каже, що моя країна бідна,
      Що їй дорога в темне небуття.
      Та Україна – це робота спільна:
      Робота і любові почуття.

      Хтось каже, що у ній «хохли» ледачі,
      Горілка й сало – кращий друг душі.
      А наші руки - сильні та терплячі.
      І для сусідів, ми товариші.

      Гнучкі Карпати, пагорби і схили
      Широке поле, затишні сади -
      Ви наш народ красою наділили:
      Дивись у відображення води.

      Жовтіє жито золотом гарячим,
      Зерно обдує теплий вітерець.
      Не будь лінивим і не будь невдячним -
      Вже доспіває запашний хлібець!




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Голка болю
      Замиготіли іскорки у небі.
      Холодні зливи іноді ідуть.
      Від голоду духовної потреби,
      Всі люди інколи отруту п’ють.

      Пекельна спрага нас не покидає
      І, що робити з книжкою в ночі?
      Пожовклим листям смуток опадає,
      А час кричить тобі: «Давай, хутчій…!»

      Я пелюстки душі зберу в сонеті.
      Солоний бриз сміється у лице:
      Найкраща жінка, справжня супер-леді –
      Ховає голку болю у яйце.

      Суботній вечір - знову ти одна.
      О, Господи, у чім моя вина?!




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Збуджені кролі
      Прийшла весна і тане за дверима.
      Зелену сукню стеле по землі -
      По ній стрибають збуджені кролі
      (Пухнасті, із червоними очима).

      Пече у небі мрія незгасима.
      Людина - раб у неї на столі.
      До неї тягне пальчики малі -
      Кохання вічного. Надія незборима,

      Цілує вільні очі та вуста
      Та знов здається, що любов - не та-а-а-а.
      Тече Дніпро холодними роками,

      Солодкий мед стікає з берегів.
      Чому скажіть, ніхто його не їв,
      А, я, стою із повними щоками…?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Зелені лани
      Долоні холодні, не можу нагріти,
      З душі не зникає брудна каламуть -
      Я можу їх з милом, хоч тричі помити.
      А сніг вже розтанув і квіти цвітуть.

      Весна нареченими вбрала дерева
      У пишнім саду, мов нагадує: «Час!»
      Стою поміж них – льодяна королева,
      А в небі останній ліхтарик погас.

      Вишневі перлини всипають дорогу,
      Медово-ванільний дурман полонить.
      Зелені лани розповзлися потроху -
      Чому ж, моє серце під ковдрою спить?

      Веди мене вітер в зелені лани,
      І як мені жити – підкажуть вони!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    21. Біле пір'я мрії
      Колихає небо, біле пір’я мрії,
      Розкидає в друзки хмари пухові.
      Промінь ясно-чистий падає на вії,
      А під ними квіти - квіти польові.

      Наче, день на дворі, пише склом холодним,
      Льодяні послання на пласкім вікні.
      Не зігріти погляд їх - цілунком жодним:
      Вабить хуртовина білої стіни.

      Зимнє простирадло охопило землю
      І хропе на ньому з тріском морозець.
      Не дивися в прірву - на холодну стелю.
      Замело дороги? Підеш – навпростець!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    22. Загублене кошеня
      Розцвітали квіти біля церкви:
      Пурпурові, ніжно-золоті.
      Я кричала голосно: "Ну, де Ви?!"
      Мимоволі розпрягала нерви,
      Тільки тишу чути у воді.

      Я дивлюся в дзеркало і бачу -
      Зголодніле, дике кошеня.
      Біль у грудях, чути кров гарячу:
      На одинці із дощами плачу.
      Осідлаю дикого коня!

      На асфальті мокрому в нікуди,
      Я розгублено кричала: "Ня-я-я-я-в!"
      Страх у купі битої посуди,
      Наливає світлом мої груди,
      Тільки ангел в руки мене взяв!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Червона шапочка
      Крокує повінь в потойбіччя днів,
      Міська багнюка засипає тишу.
      Солодку казку в купі твоїх слів -
      Холодним попелом в руках колишу.

      Блукає місяць в лісі почуттів:
      Виводить очі з мокрого страждання.
      Голодний вовк мене в сарай завів,
      Готовий з'їсти без перевдягання.

      Брутальний вітер вирвав з корнем хлів,
      Звільнивши душу з пащі вовкулаки.
      Спасибі, що за мене попітнів -
      Хто ж знав, про підлість хитрої собаки?!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    24. Білий сум
      Холодна тінь гойдається за мною
      І в небуття вплітаються думки.
      Я зачепила паростки спокою
      І відірвала серце від руки.

      Тобі даровані були мої хвилини,
      Ти в унісон тримав серцебиття.
      Незрозумілі кінчики провини -
      Усе завмерло, навіть почуття.


      Літає білим сумом хуртовина,
      Зів’яли квіти у моїй душі.
      Лише троянда пам’яті – єдина,
      Порозпускала велетні-кущі.





      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Гірки
      Блукає темрява крізь день,
      Собою тіні прикриває.
      Де було дерево – вже пень:
      Журба під ним змію ховає.

      Пожовкле листя замело
      І тільки осінь затремтіла.
      Тепло і радісно було,
      А зараз – вулиця зумліла.

      Втішають доторки проміння,
      Пульсує прагнення до зірки.
      Я посаджу нове коріння
      І задеруся знов на гірки!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Струшене вбрання
      Ховає погляд свій пожовклий,
      Осіннє, струшене вбрання,
      Немов криниця мрій - глибокий,
      Його шукаю навмання.

      Ледь чутний теплий поцілунок
      Маленьких, сонячних гілок.
      Де заховався візерунок -
      Рожево-лагідний листок?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    27. Мелодія кохання
      Бринить п’янка мелодія кохання -
      У ній розтанув цілий світ.
      Порозплітало почуття бажання
      Та розтопило давній лід.

      Чарує пісня медом сподівання -
      Торкнутися блакитних мрій.
      Осіння меланхолія зітхання,
      Позаганяла в землю змій.

      Пливе листочок у колисці моря,
      Почувши дзвін – затріпотів.
      Холодна туга - походила вчора,
      Сьогодні, - він тебе зігрів.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Осінній подих
      Осінній подих грає листям,
      Малює фарбами красу.
      Скажи, з якого передмістя,
      Привіз дощами ти росу?

      Витають хмари на обличчі
      Мого безмежного вікна.
      Перехрещуся з ними тричі
      Та вип'ю теплого вина.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Пліт
      Смолиста ніч – крилата хуртовина,
      Зимовий вітер – потяг у думках,
      Я разом з вами гірко говорила
      І повно яблук у моїх садах.

      Потріскує – мов крига пліт емоцій
      На ньому краплі грають у танок.
      Таких зненацьких і солоних порцій,
      Облизує буденний хвилі крок.

      Бринить мелодія мого бажання –
      Я на плоту зриваю почуття.
      Хлюпоче зливою - тяжке страждання
      Та не існує в камені життя!





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Сонливе небо
      Зорею небо позіхає,
      Рікою котяться таксі.
      Куди вона так поспішає,
      А разом з нею ми усі?

      Година спокою в повітрі -
      Сонливим затишком зійшла.
      Сльозою втоми на палітрі,
      Душа садочком розцвіла,

      Морською хвилею пірнає
      У паралельне майбуття.
      Хто таємницю розгадає -
      Майбутнє завтрашнє життя?



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Зелений рай
      Пухка, зелена одежина,
      Як ти пасуєш на сосні,
      Моя омріяна долина -
      Ти ненаснилася мені.

      Дерева дружнім потисканням
      Своїх оголених гілок
      Із доброзичливим вітанням
      Проводять поглядом в садок.

      Веселі пташки невеличкі,
      Немов ті янголи з небес.
      Мій рай землі посеред річки -
      Душі гармонію принес.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Високочола кішка
      Я кішка з поглядом рожевим!
      Гаряча злива затремтить,
      А у очах вогнем шаленим
      Нестерпна бестія кипить.

      Ковтає кисень біле сяйво -
      Таємний лоскіт його вій.
      Іти на ліво чи на право,
      Де віднайти будинок свій?

      Холодний вітер дме у вушко,
      Вже мокрі лапки: не тремти.
      Хто наречений мила дружко
      І де мені його знайти?

      Блукає хвостик по дорозі,
      Калюжі холодом кричать
      Та зупинитись я не взмозі -
      На цьому ПІДПИС та ПЕЧАТЬ!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    33. Вільні сади
      Посміхнулося небо блакитним дзеркалом -
      Боже, яка ж я рада!
      По калюжам ходила холодним циркулем,
      Зрозумівши де вада.

      Розпелися вузлики вільними квітками,
      А за ними хмари.
      Я душею стелюся вільними садами,
      Бо шукаю пари.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5