Надежда иногда приводит к огорчанью,
И даже иногда к безумному молчанью.
Безсмыслинные строчки слов,которые были между нами...
Возможно это любовь?
Оставила болесные удары.
За которые мы - получали медали?
Ах, какие могут быть дела,
Когда между нами такая стена...

Кожен день я бачила твої очі,
А зараз я їх уявляю ...
І ці мої безсонні ночі
Скоро приведуть до краю...
Незнаю чому так сталось,не питай,
Мене ти тільки не проганяй.
Я тону як бачу тебе,
А як посміхаєшся мені - я плачу,
Я мрію, щоб це була любов,
А ти напевне думаєш інакше...
Я хочу побіжати за тобою,
Схватить плече, сказать "Прощай",
Та тільки вириваються три слова,
Які вже так відомі...

2009 рік