•  Пейзажі нової екзистенції

Ескізи сутінок мальовані тобою
у світлі місяця олівчиком роси.

•  Не вперше, не востаннє...

Я загубилася між снами і реальністю.
Не вперше і, на щастя, мабуть, не востаннє.

•  Sophia

Ти зневажаєш поезію.
В болю не слухаєш рок.

•  [Не]Молочний шлях

Ваніллю грішно ти розтанеш на губах
і світлом місяця зодягнеш вічну втому.

•  Ізгой

Умився брудом й потом ти чужих людських страждань,
ковтаючи останні краплі нот про особистість.

•  Гіркота-солодкість

Гіркоту
і, водночас, солодкість несказаних слів

•  Дебют

Вже осінь невдячна бурмоче під ніс собі арію.
Ти чуєш розлиті грозою октави небес?..

•  Однаково

А ти прийдеш… Колись… Як і тоді,
окутаний, омитий сутінками.

•  Ще трошки. Ще лишень єдиний подих

Ще трошки. Ще лишень єдиний подих –
і все. Кінець не пройденим шляхам…

•  Смак розчарування, або Паризький етюд

У контурах паризьких сірих вулиць,
в мелодіях середньовічних стін

•  Літньо-ностальгічне

Відпливають останні кораблики літа,
і хмаринки дощі повели в білий вальс.

•  Порцелянова [не]казка

На розпродажі вільних сердець
ти побачив її,

•  Жіноча дружба

Сьогодні я вдавилась вашими несказаними
словами. Пречудово! Звідки взяли цей акцент?

•  Моя любов

Привіт. Як бачиш, я вернулась.
Без блиску, шику і гламуру