Борис Мозолевський (1936 - 1993)
|
У нас є поети-політики, поети-художники...
Поет-археолог наразі один -
БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ.
Його вірші пахнуть космічно-степовим вітром.
Його поезія глибока, як небо України.
Ігор ПАВЛЮК.
|
Керівник експедиції, у ході якої було знайдено відоме скіфське поховання – Товста Могила, всесвітньовідому Золоту Пектораль.
Археолог, письменник.
Місце народження: село Миколаївка на Миколаївщині (4 лютого 1936 року).
Навчався у військово-морських авіаційних закладах (готував себе до служби у морській піхоті), працював кочегаром.Водночас навчався на заочному відділенні історико-філософського факультету Київського університету імені Т.Шевченка, і у 1964 році одержав диплом історика й археолога. Працював у експедиціях Інституту археології, керував археологічним гуртком при київському Палаці піонерів, був редактором історичної та археологічної літератури у видавництві «Наукова думка». У 1968 став завідувачем сектору в Інституті археології. У 1981 Борис Мозолевський здобув ступінь кандидата історичних наук. З 1969 року головною темою його наукових досліджень стала етнічна географія Скіфії. Був членом Спiлки письменників України, автором кількох поетичних збірок, серед яких: «Начало марта» (1963 рік), «Шиповник» (1967), «Кохання на початку осені» (1985), «Дорогою стріли» (1991). У 1993 році, незадовго перед смертю Мозолевського, спільним рішенням Інституту археології АН України та Київської академії євробізнесу Борису Мозолевському було присуджено Міжнародний диплом «Золотий скіф». Помер 12 вересня 1993 року.