Автори /
Іван Редчиць (1949)
|
Рубрики
/ Іншомовні вірші
Іншомовна поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Із Вільяма ШЕКСПІРА
•
Із Вільяма ШЕКСПІРА
•
Із Володимира ВИСОЦЬКОГО
•
Із Вільяма ШЕКСПІРА
•
Із Вільяма ШЕКСПІРА
•
Із Вільяма ШЕКСПІРА
•
Із Вільяма ШЕКСПІРА
•
Із Володимира ВИСОЦЬКОГО
•
Із Володимира ВИСОЦЬКОГО
•
Із Володимира ВИСОЦЬКОГО
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Коли я бачу, як могуть і славу
Руйнує час, похоронивши вік,-
Руйнує час, похоронивши вік,-
І землю, й море, бронзу і каміння
Здолає згодом часу прикра тлінь,
Здолає згодом часу прикра тлінь,
Кораблі на відчал - і лягають на курс, -
Та вони повертаються з далей широких...
Та вони повертаються з далей широких...
Як лицедій, що розгубивсь на сцені,
І геть забув свою від ляку роль,
І геть забув свою від ляку роль,
Ти молодіти в старості почнеш,
В своїх нащадках будеш розквітати.
В своїх нащадках будеш розквітати.
Скажи собі, поглянувши в свічадо:
Пора тобі свій повторити вид,
Пора тобі свій повторити вид,
Мій зір, що перевтілився в митця,
Створив натхненний образ твій правдиво,
Створив натхненний образ твій правдиво,
Гілки, наче лапи, тремтять у ялин,
Пташині пісні, наче диво, -
Пташині пісні, наче диво, -
Колись я відспіваю й відіграю,
І не вгадати на якій струні.
І не вгадати на якій струні.
ОСТАННІЙ ВІРШ