•  Осіннє (подвійне хокку)

Ех, і вкотре вже —
до зими розкошує

•  Одвічне щось

Щооберта одна і та ж орбіта —
від літа через зиму й знов до літа,

•  Лабіринти

ЗАСИНАННЯ, СОН:
Цей день, як сотні інших днів, також минув,

•  Снігопад (подвійне хокку)

Сипонуло ж, ох!,
і село сховалося,

•  Львів, старенька вуличка під Високим Замком

Так дуже близько — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,

•  «Боже, вільний він» (Вінсент)

Стілець і люлька, й більш нікого,
птахи, що над пшеничним полем

•  Травню молодий (подвійне хокку)

Травню молодий,
у цвітінь, у пахощі

•  Одцвітають анемони

Вже вкотре одцвітають анемони,
і кожна їхня мить, незнана ще,

•  Підпалили торішню траву

Весна розродилася. Грішна!
Над нею задимлена гладь —

•  Затули зиму (подвійне хокку)

Затули зиму
від весни молодої,

•  Кінець зими (подвійне хокку)

В лісі біло ще.
Аж туди тебе ведуть

•  Shine On You Crazy Diamond (переклад)

В юності чистим був ти,
мов сонце світив.

•  Гроза над Брюховицьким лісом

З автобуса
на зупинці «Джерело»

•  Спека (подвійне хокку)

Млосні видихи
крізь ліси проціджує

•  Ватерлоо

Остання битва, і близько вечір,
мов Жозефіни остання ласка.

•  Пісенька юної роверистки

У мене є ровер, такий пречудовий,
незвично прудкий і всебічно кремовий.

•  Ти близько

Шмагає січневе стожале вітрисько —
«Пора це твоя, шаленій і печи!»

•  Щораз

Щораз далі,
ще далі щораз

•  Ще повернеться? (Грудневе сонце)

«Дивися, тату, як низенько і незвикло
пробігло сонце небом, і шубовсь —

•  Туди, де він

Туди, де він,
вона ішла крізь вулиці нелюдні,

•  Я ж закохана (подвійне хокку)

Місячне сяйво
тче для осені килим —

•  Два сонця

Ми з тобою — сонця два,
крізь ранкову прохолоду

•  Пташечку мій (подвійне хокку)

Пташечку ти мій,
через ліс веди мене

•  Чотові Скелі*

Там, де горбів застигли хвилі
поміж дерев, зеленопінні,

•  За Ясниськами*

Десь там, за Ясниськами, поле знов червоне
від маків, що цвітуть лише для нас одних,

•  Захід сонця

Знов сонце цілувало хмари. Втома, знов незрима,
прощала всі суєти дня великодушно.

•  Розквітли сакури

У віддиху півдня, у світлі
купаються сакури наші.

•  Імперія, зодягнена у форми звабні

Хто я, хто ти? Збіговисько клітин?
В зотління часу незворушний плин?

•  «Від мене весна забирає мене» (розмова)

Для тебе весна проростає чеканням
і доторком, ще бережким.

•  Телефонний апарат

Що, телефонний апарате, спиш?
Тепер ось ти — музейний експонат,

•  Вони знайшли

Вони знайшли весну — ой гожу!
Зове, п’янить її розлог!

•  Який?

Знов те, що вчора, те й сьогодні
бере усіх і все на глум.

•  Березневий ранок (хокку)

Ой, не спиться вже —
делікатно цьомає

•  Вежа львівської ратуші

Від неї ще не йшли останні стужі,
дахи сусідні ще дрімали, й мов крильми

•  Дно дня

Місто на околиці втікало,
наче в темінь дике вороння,

•  Закохані в етнографічному музеї

Дрімлять експонати в пишній залі,
сходи кам’яні — смаків забутих дань,

•  Знов загубила вельон

Стара відданиця, зима,
знов загубила вельон білий,

•  А що душа?

А що душа? Це поле бою —
дуель між радістю й журбою.

•  «Майстерня шоколаду»

Тут шоколаду і кави запах,
тепліший дотик, екзил від люті,

•  Два каштани (хокку)

Очі в неї — ах,
мов два каштани літа —

•  Львівський аеропорт. Новий термінал

Скло, залізо, порожні зали,
сходи, начебто в нетуди.

•  Цукрова вата

На вітринах — палаци і замки
з шоколаду, цукатів, халви.

•  Сходи в Будинку вчених*

Розмірено і крок за кроком
нехитрі ваші паралелі

•  Ширяти просто так

Здіймаємося знов угору,
знов падаєм. Шукаємо опору,

•  З обличчям юнки

Сни — тривоги поцілунки —
розсипаються, як цедра.

•  Дністровський каньйон. Розлука

Не відпускають відстані з полону
і вечори гірчать, немов полин,

•  Грудень. Високий Замок*

Над горою цією — вечір
у тумані давно закляк.

•  Закохані

Закохана. Вона як стежка в далечінь,
іде між днем і ніччю, там, де мрії вільні.

•  Де ти?

Знов квиління пташине
в сіре марево лине,

•  Безсоння (хокку)

Вітер знічев'я
флюгерцем поскрипує.

•  Притча

У дивну країну і в пору незвичну,
де камінь застиг на мелодію вічну,

•  Бог нашого міста

У нашого міста багато богів:
божки, боженята, божища.

•  Йо-йо

Круть… Сонце — одвічне йо-йО*,
від нас і до нас крутоверті.

•  Передзимове, або Барбарисова ламентація

Узявся пітьмою осінній Едем,
зникає поволі,

•  Цю осінь ти збери у жменьку

Цю осінь ти збери у жменьку,
сховай від зимної роси,

•  Л л (алітерація-асонанс)

Львів листопадиться —
Лісом лисіє. Лисніють листки.

•  Пізня осінь (хокку)

Взялося димом
опале листя саду —

•  Закохана осінь (прогулянка до Піскових озер*)

Майже аж на той край міста,
де вже губляться слова,

•  Осінь на Знесінні* (триптих-мініатюра)

Ходить жовтень цьогоріч
легко і щасливо,

•  В носі (наслідуючи Ю. Тувіма)

Ви, всім шепочете до вуха,
ви, мудрагелики рутинні,

•  Спиляли сосну, або Нищення брюховицького лісу

Спиляли сосну. Хить — упала.
Убив її безум і блат

•  Знову

Ніби день загуснув незворушно,
ніби час відмовився текти.

•  Загадка (для дітей)

День минув, темніти стало.
Ось і я — зійду помалу

•  Два відображення

Геть, від марнот міських і анемій,
туди, де сосни, де озерні плеса,

•  Стріти б ще раз літо

Стріти б ще раз літо це —
яблуневе, зоряне.

•  Загадка (для дітей)

Я встаю, коли надворі
вже усі погаснуть зорі,

•  Кульбабкові діти

Ми — кульбабкові діти,
ми — пушинки малі,

•  Це літо

«О, як це літо щедриться дарами!
Це літо — дивовижної краси!

•  Два струмки (хокку)

Два струмки спішать
обійнятися в ріці.

•  Липень. Закоханій

Липень тобі вечорами
пестить русяве волосся.

•  Червневе

Де поля погожі, добрі,
Вже спішать відзеленіти,

•  Та мить

Так непомітно, тихо, без окрас
ти перейшла межу свого світання,

•  Тіні на воді

Знову тіні на воді
нами розігріті,

•  Вслухаються в тишу весни

Вже день відійшов у «як завше»
й турботи поринули в сни.

•  Немов рахують...

Старі примари-димарі —
застиглі миті,

•  Сімнадцять

Зачепився дим
за сімнадцять димарів.

•  Пробач

Осене, пробач:
Не наздожену ніяк

•  Малим дівчатком увійшла

Малим дівчатком увійшла —
так, на хвилинку мовби,

•  Дівчині з дитячими очима

Сонце й місяць — два поети —
на твоїм волоссі пишуть

•  Ти — вже літо

Ніч твоя — молода отрута,
що у місячне сяйво скута,—

•  Ось так щороку

Ось так щороку: навесні
ми знов стаємо дітваками,

•  БЕРЕЗЕНЬ

Ой, знову бузько
при вербах походжає —

•  ЛЮТИЙ

При нашім ґанку
перший синичковий «цінь»

•  Грудень

Промерзлий вітер
об нашу хвіртку — буц, буц...

•  Вікторії ("і ось")

Ти наче подорослішала вмить
Немов згорнулись роки в дні й години.

•  Криниця в Гавареччині*

Пронизую товщу одвічну
Крізь давніх садів підкоріння.

•  Хіба менш вартне жити вже не варте?

Шалений вітрисько по небу
розмазав хмаринку-нетребу

•  Листопад

Ліс, приховавши
тепла останній порух,

•  ***

Пильнує місяць незворушно
твої крихкі затишшя снів,

•  Метод релаксації

Перестрибую калюжки,
Що стекли з образ і лих,

•  Доні

«Там,— накажімо тривозі,— стань,
Де між учора і нині — грань,

•  Звідси - доти

Мудрості цеглинки розбираєш,
Пізнанням лоскочеш правди суть,

•  Вікторії

Переболіли віддалі
Непевних почувань.

•  ЖОВТЕНЬ

Павутинками
в лісі листя шурхотить —

•  Вересень

Вітер у саду
Знову губить лущаки…

•  КВІТЕНЬ

Заметелився
мій сад анемонами —

•  Кучері (усмішка-бзік)

Непокірні ку-чері
півдоби кру-чені,

•  Хокку, боляче (пам’яті жертвам японської трагедії 11 березня 2011 року)

Океан прийшов.
Уже нема для кого

•  Весна

Котячі співи
Ходу ночей лякають.

•  Ніч на Синевирі

Тут зорі іскристі —
вони тут прийдешнє нечутно крадуть.

•  Ніч

Уперся місяць
рогами в Чумацький Шлях…

•  Пам’ятай (переклад) (пам’яті Ґері Мура)

Дощу краплини — тихі сльози неба —
Мене у давні спогади ведуть.

•  Я твій океан

Я для тебе — мов безмежжя океану:
Ваблю новизною, повна таїни.

•  Творці

Із дотиків лавинних
Ми творимо вселенні,

•  Одвічні жорна

Одвічні жорна
скриплять тужливо,

•  ***

Десь там, у вишині, понад тумани сірі,
Де промені грайливо пестять хмар скуйовджені верхівки,

•  Зимове

Закутаю мрії —
Теплі, кольорові —

•  YOU RAISE ME UP (переклад)

Коли печаль у серці нездоланна,
Коли душа обтяжена болить,

•  Втікаю

Втікаю геть — від поглядів байдужих круговерті —
в окраїни, де ще дрімає Місто сімдесятих,

•  Травневе

Знов гроза шаленіє травнева,
знову хмарища дико жене!

•  YOU LIGHT UP MY LIFE (переклад)

У самоті чекала на тебе,
Прагнула чути твої лиш пісні.

•  Травневий ровер

Серед жайворонків і хрущів,
і дерев зеленобрових,

•  Гроза і веселка

Громаддя
гнівне

•  Безсмертя

Прадавня мураха-бідося
втонула в живиці-краплині.

•  Чому спух Вінні-Пух? (для дітей)

Вінні-Пух в неділю ставши,
у люстерко глип як завше –

•  What a wonderful world (переклад)

Бачу диво руж і зелень віт -
розмай утіх для нас усіх.

•  Епізодик

Юрба. Ти погляд їй ліниво дариш.
Непевних лиць непевний галас.

•  Туман, сонце, зірки

(ДОСВІТОК, ТУМАН)
На ще сірім підвіконні,

•  Марцює

Марцює!*
То примара зими,

•  До весняної поезії

Відчайдушна, буйна юнко,
перелита з голубіні,

•  Всі цистюські (дитячий віршик)

Є у доні Ірочки
чашечки й тарілочки —

•  ***

Зима заклякла у безвітрі,
в туману вицвілій палітрі,

•  Відлига (дитячий віршик)

Поплили сніги водою
від тепла, від тепла –

•  Хоч як

Знов лютий лютує люто -
думки, мов у кригу закуто,

•  Ей, душе

“Ей, душе, ти чиста?”
“Ей, душе, ти скрізь?”

•  Наступної зими?

(Присвячено зимовим музам – тим, котрі прилітають до поетів, що творять лише взимку).

•  ***

Лети пташиною –
у тебе довга путь –

•  Клаптик спогаду з дитинства

На стіні старий дзиґар -
мов павук без ніг.

•  На нашому обійсті завірюха (півжартома)

Шаліє вітром біла білизнА,
тріпоче на шнурку бліда білИзна.

•  Велич людини

Болять її наші провини,
і сльози, й тернисті путі,

•  Вона - зима

Йде вона, розгублена
у вітрах,

•  Somewhere over the Rainbow (переклад)

Там, де сяє веселка
В літній день

•  Рання зима в нашій кімнаті

Зі стелі захмарної без лиця
на голі паркети полів

•  Де муз(а)?

Щось давно до тебе муз -
круглощокий карапуз -

•  Твій погляд

Де зринає мовчазливо спогад,
на крихкій межі, що зветься мить,

•  ***

Чужий подорожній,
туман спозарана,

•  Сон?

Ось і Стікс... Перевізник Харон,
і життя - нескінченності митниця.

•  До осені (дитячий лист)

Осене, осене, де твоє бабине літо?
Просимо, просимо сонечка нам не жаліти.

•  ***

Художник умер.
Хоч набачився див,

•  Надобраніч (для діточок)

Заснув уже місяць і зорі-ліхтарики,
заснули вже мишки, мушки, комарики,

•  Ескізик

Сховаю сонце між гілок,
і небо стане без прикрас,

•  ...

Догорало сонце, вже незряче,
тихо дотлівало,

•  Створений для тебе

В тобі живуть галактики
із безліччю планет,

•  Ти навчися (пісня)

Чорно-білі картини і рами
Навкруги, мов задавнений сніг.

•  Для діточок Олесі Овчар

Теплий сонячний зайчик
крізь хмари осінні проліз -

•  Астрономічний сон

Ти не запитуй, у чому резон,
жодні пояснення в ньому не вмістяться.

•  Ескізик

Тиша в ніжному серпанку,
в дзеркалі води,

•  ...

...сивина-молоко
розлилась у літах

•  Попса безсмертна???

Попса безсмертна, невмируща?
Як по зубах кавова гуща

•  ...

З фарб нестримної навали
в ранковій майстерні

•  Залюблена (пісня)

Закохалась ніжність у весну,
І весна дала їй сподівання.

•  Осінь вабить

Тихим дзеркалом води,
Барвою легкою,

•  Клопотів рутина

Довкола стільки кольорів,
Тепла і сонця, мрій солодких!

•  Ескізик

На межі води і тверді,
Де пастельна тінь,

•  Я

Я — сонячний промінчик