Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ганна Лукьяненко (1988)
молода українська поетеса
збірки: "Повноліття", "Цілунок ночі"



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Заморозила. Потім розбила.
    Заморозила. Потім розбила.
    По Фен Шую себе рознесла.
  • •  Коли відрікаються від себе...
    Коли відрікаються від себе,
    Коли забувають все і всіх
  • •  Білий пісок крізь призму часову
    «Час спливає», – звикли говорити ви,
    внаслідок встановленого хибного поняття.
  • •  Розстрілюйте. Життя – фальшиве.
    Розстрілюйте. Життя – фальшиве.
    Успадкувавши долю, ми – ляльки.
  • •  Я відпущу й гріхи, й тебе...
    Я відпущу
    Й гріхи, й тебе,
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки