Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Лея Небокрил (1987)



Художня проза
  1. Взагалі-то це пісня
    Подихом створюю новий такт, для моїх ігор у світах
    Створюю спокоєм для себе шлях
    Прагну пізнати те неосяжне, що таємницею було століть
    Та покладаю не марну надію, бо чую я голос з небес

    пр.
    Я зорі всі зберу навколо себе, сяйвом осягаю новий світ
    Рухаюсь вільно у міжчассі, бо там віднайду себе
    І пізнаю, як рятувати душі людей

    Кожну мить благаєш чути голос мій, пізнати світ очей
    Лиш зі мною захочеш бути ти, назавжди
    Бо щастя душа відчуває твоя лиш у полоні моїх очей
    поряд зі мною будеш Ти вільний, бо птахою літатиму я

    пр.
    Я зорі всі зберу навколо себе, сяйвом рятую душі людей
    У руках тримаю світло, ним освячю Тебе
    І в світ проллю я гармонію небес


    Прокоментувати
    Народний рейтинг -- | Рейтинг "Майстерень" -- | Самооцінка -