Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Михайло Закарпатець (1971)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Алексий Потапов, [ 2010-09-21 12:04:12 ],
на сторінці поезії     "Многоточия"   Закарпатець Михайло

Как читатель и в какой-то степени автор, я мог бы поделиться своими соображениями.
1. Обобщения. Их желательно избегать. «Весь», «вся» и т.д. Тире служит неплохим заменителем глаголов, но их же нет. Замечание несущественное, но, тем не менее.
2. Совпадение (слияние) согласных в конце предыдущего и в начале следующего слова.
3. Мысль должна быть понятной, а если она еще и общеизвестна, то поэтически новой. Если же она сомнительна или субъективна, то полезна аргументация.
4. Обращения к существам, предметам или явлениям с большой буквы говорит о том, что оно относится к одному строго указанному и общеизвестному.
И стоит ли тревожить по пустякам, скажем, Его, Ее?
4. Орфография также должна быть соблюдена. Частица «не» пишется с прилагательными и слитно, и – нет. Желательно не забывать.
5. О смысловой составляющей я не говорю. Я мог просто запутаться в образах и местоимениях.

Дык эта…
Не серчай, коллега.
Мне тоже нелегко – ведь зная, нужно соблюдать.

Спасибон за внимание и пардон, если что не так.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2010-09-21 12:08:09 ],
на сторінці поезії     "Многоточия"   Закарпатець Михайло

Проблема, дорогий Михайле, як на мене звичайно, у світоглядному сумбурі, вибачте за слово, але це повний "хаос" - "дан людям Богом и планетой". В якій системі виміру ви перебуваєте? Одночасно з Богом, і ще чимсь іншим, такої ж величини? І над усім цим ви, бо на поставлене запитання "Что в недосказанности этой?" даєте чітку відповідь, яка відразу звела мене з раціо... :)
А остаточний вердикт "На самом деле - пыль и бренность...." - взагалі "вбиває" і жодного порятунку. :)
Раніше, принаймні до 30-х років минулого століття, фактично у всіх поетів була класична освіта - і жодного хаосу не було, він мислив або так, або інакше, але системно або ж чітко антисистемно!
Яка система мислення у нас? Кожне ж бо означення, яким ми оперуємо, чітко відображає ті чи ті традиції - багатотисячолітні, і їх, ці означення, не можна використовувати інакше! Ось "соціалізм" все сплутав і помер від самоотруєння, так само загниває і увесь нинішній "модерністський" світ, і он вони, небагатодумні, йдуть нам на зміну оті, що чітко дотримуються традицій, які здаються нам примітивними - хіба не помітно, на очах наших це відбувається.
На цьому сайті, маю таку надію, ми пробуємо допомагати один-одному висвітлювати рятівні константи, повертати і продовжувати життєдайні традиції для себе ж, і за плодами нашими орієнтуватися в здобутках наших...
Зрештою, нічого нового, - старий Конфуцій говорив про це точніше, щось на кшталт, нічого більше не хочу, ні про що не мрію, - лише аби словам повернули їхнє справжнє значення...
Коментатор Адель Станіславська, [ 2010-09-21 12:45:34 ],
на сторінці поезії     "Многоточия"   Закарпатець Михайло

Усе таки, шановна Редакціє, Ви не залишили мені іншого шляху, як і справді, з"ясовувати, що саме в цих рядках є, на Вашу думку, дисгарномійним...
Що ж, спробую. Як мені видається, я таки вірно зрозуміла Ваші слова, а тому й перепитувала, аби зміст їх уточнити. Не отримавши бажаної чіткої відповіді, можу сказати, що не вбачаю у виділених рядках дисгармонії, коли мова йде про змістове навантаження. Бо, як читач, як людина, можу увійти в емоційний стан ЛГ, що, у виконанні автора, виливає свої переживання, думки, емоції саме такими словами. Бо, вони(слова)на моє глибоке переконання, абсолютно не ставлять під сумнів злагодженість, досконалість, розумність світобудови в цілому. Інша річ - наші, чисто людські поняття і уявлення про метафізичний стан речей у природі, що не є винятком і для ЛГ. Бо ми, люди, завжди намагаємось усе вбирати в звичні і зрозумілі нам рамки, чіпляти на все ярлики, розкладати усе по полицях, комірках, підчинити усе своєму контролю і волі, навіть, якщо та воля нам самим не до кінця є зрозумілою. Ось ЛГ стоїть на межі між тим, що втратило для нього чіткі окреслення, а нових ще не набуло. Йому болить в душі, він розгублений і все, що здатний відчувати в даний момент - страждання. Тому його слова не вразили мене невідповідністю. Такий стан речей і думок, у певні моменти життя, здатен переживати кожен. І, гадаю, що таких прикладів у поезії, чимало. Високу поезію судити не берусь. Для цього є справжні Майстри Слова. Мої ж коментарі звучали від імені звичайної людини. :) Прошу вибачення, якщо наговорила тут, можливо, якихось недоречностей. :)
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26