- Іван Зубар - - Поетичні майстерні

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-12 19:59:31 ],
на сторінці твору "***"

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-17 15:55:59 ],
на сторінці твору "Про себе" Іванина Василина

Василино, твоя лірична героїня щось дуже випадає із загального "майстернівського" контексту, на жаль. :)
Але все, як кажуть, мине... Треба займатися автотренінгом.
З пошаною Іван

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-21 18:36:20 ],
на сторінці поезії "Про щастя" Іванина Василина

Помандрувавши за оцією адресою, можна зробити висновок, що ти вже стаєш джерелом натхнення :))http://maysterni.com/publication.php?id=46268

З пошаною Іван

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-24 16:26:18 ],
на сторінці твору "***"

///бо плаче як дійсно... – це слово, мені здається, тут не дуже пасує, пане Гаррі.
Актуальна тема, всі ми все нищимо і ніхто не виниться.
З пошаною Іван

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-24 17:16:47 ],
на сторінці твору "***"

Та нема в мене претензій абсолютно ніяких. Хотів допомогти. Вибачайте, пане Гаррі. Гадав, що ця оцінка означає більше, ніж гарно.
Я не часто тут буваю, тутешніх неписаних законів та й звик дотримуватися шкали, як і у своїй основній роботі. На тріолети в мене не вистачить умінь. Фактично, я не вважаю себе насправді автором, тільки інколи під настрій щось виривається, дуже зрідка. Але читати поезію люблю.
Знімаю свої 5,25. Хоча вірш непоганий.
З пошаною Іван.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-24 17:19:42 ],
на сторінці твору "***"

///йшлося про слово "дійсно", видалося трохи ту прозаїчним; до попереднього – пропустив "...тутешніх неписаних законів – хто з авторів "не підпадає" під загальноприйняті вимоги – не знаю..."

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:36:21 ],
на сторінці твору "***"

Непоганий твір за мелодикою. 2-й рядок в останній строфі заважкий для мене і за звучанням, і за змістом.
...а от сам настрій: якщо поміркувати, Ви могли б тоді бути кріпаком, пане Ярославе :(

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 19:01:05 ],
на сторінці твору "***"

Зворушливо, пані Патаро.
У передостанній строфі, з Вашого дозволу,якась граматична неузгодженість: хто в кого закоханий? :)

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 19:03:13 ],
на сторінці твору "***"

Напрочуд милозвучно, гарно алітеровано.
І настрій свіжістю дихає.
З пошаною Іван

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-06-03 11:19:54 ],
на сторінці твору "***"

Цікаві думки, бачте, як по-різному можна сприймати одне й те ж.
Вірш написано майстерно.
З пошаною Іван.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-06-03 11:21:12 ],
на сторінці твору "***"

... чи вже до гастролЕЙ ???
не впевнений :(

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-06-03 11:22:21 ],
на сторінці твору "***"

Як у Пушкіна: Ти на Ви...
:)

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-10 21:19:22 ],
на сторінці твору "***"

"Сьогоднішній десь у дорозі,
А з ним – абсолютно усі" – дозвольте спитати, хто це абсолютно всі?
А в принципі вірш справляє певне заспокоююче враження, так по-доброму традиційно написано.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-10 21:23:58 ],
на сторінці твору "***"

Отак, вже й снігурі тутечки :(((
Зимно.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-17 22:36:24 ],
на сторінці твору "***"

Зацокотіла ??? веселіше ???
Пташина лісова у даль.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-17 22:48:59 ],
на сторінці твору "***"

Я службу відбув у Примор’ї, тому трохи знаю російську :). Спробую розділові знаки розташувати більш-менш:
Чеканя шаг в глуши Карпатских гор,
Сквозь буреломы с боем пробиваясь,
Неся в сердцах любовь к своей стране,
С улыбкой вы за волю умирали.

На три фронта – кто свой, а кто чужой? –
Не различая всех цветов мундиров,
Разя врага недрогнувшей рукой,
Они через войну шагали к миру.

Оставив тихие лагуны сёл,
Ушли в мороз, бураны, снег и холод
С огнем в глазах, гордясь своей страной...
«За Украину» – отчеканил твердый голос.

Горит земля, свиреп и лют наш враг, –
Распяты на звезде и свастикой зажаты,
Орлом двуглавым кровь испита в смак,
Страна в руинах, брат идет на брата…
Кто в Черный лес, кто защищал Волынь,
Кто на восток, кто направлялся к югу
Поднять народ, не дать врагу святынь,
В священной битве поддержать друг друга.

Да пусть святятся ваши имена,
Забыты на земле, но памятны на небе,
Солдаты воли, вы, бойцы УПА,
Кто стал под знаменем проводника Бандеры.
Вы дали свет, свободную страну,
И пусть шипят и брызжут ядом гады, –
Мы память защитим, дадим врагу отпор,
Не посрамим мы ваши кровию омытые награды.

///
Але, чесно кажучи, твір занадто тріскучий,
нагадує радянські агітки :(

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-17 23:02:37 ],
на сторінці твору "***"

Просто на рядок вище йдеться про печаль, шановний авторе. Очевидно, я не вловив зв’язку :(
Вибачайте.
Та й задумався над словом "зацокотіли" – невже це полетіли вдаль? Чи таки це спів їхній?

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-17 23:17:49 ],
на сторінці твору "***"

Так, дивовижна мережка, але, на мою думку,
"рюшики" тут не звучать чомусь, випинаються, як шило з мішка :(

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-17 23:20:12 ],
на сторінці твору "***"

Або ж, пані Світлано, лісова панна на позичених підбориках із підківками весело поцокотіла в ту даль, де її чекав той, хто ніжно пташиною звав :)))

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-10-17 23:21:15 ],
на сторінці твору "***"

Постараюсь вловити. Дякую за пояснення.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?