Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Меленчук (1983)

Рубрики / Послухай, хто я...

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  * * *
    Стулити писок – і змовчать слова
    про дірку в тиші, про вагомість коми,
  • •  * * *
    Ти лиши мені ранок, надію на спокій і тишу,
    У погоні за вітром зносилися крила душі,
  • •  ***
    Посади мені сад, так стомилась блукати по світу.
    Посади мені сад, відпочити до яблунь прийду.
  • •  СОБІ
    О, панночко! Ви загубили риму
    У грі кокетливо-мрійливої естетки.
  • •  ***
    Сп’янілою вишнею стукаю в душу –
    У двері домівки, де кров пролилась,
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки