Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Меленчук (1983)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-05 07:57:02 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Дякую, Михайле, що вмієте читати мою душу.
Коментатор , [ 2006-09-25 10:47:59 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

(:-). Нагадує повстання "Спартака".(:-)
Коментатор , [ 2006-09-25 10:51:56 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Прекрасний вірш за формою і за змістом.Дуже вірно передані емоції жінки, що піднімається на ноги після того,як хтось розбив її серце.
Коментатор Роберт Бернс, [ 2006-09-26 16:49:24 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

А що таке біглець? Люба Мирославо, мені попередній ваш вірш сподобався більше. Рима гарна, розмір оригінальний, але що ви шукаєте, скажіть мені?
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-27 07:43:00 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

З любими так не чинять. А, власне, чим Вам, шановний, цей не сподобався? Ви не помітили, що ніхто у вищевикладених коментах не запитав про те, що я шукаю? Можливо, краще спитати - кого? Думайте.
А щодо слова, якого Ви не розумієте, то охоче повідомлю Вам, що це одне і те ж, що і втікач, від слова "бігати". Грішна, знаю. Але не обіцяю, що більше не буду придумувати слова, і, тим більше, не чекайте, що це я заміню на більш зрозуміле.

З повагою,
Мирослава
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-27 08:00:44 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

До речі, Володимире, будьте краще собою. Нічого не досягнете, якщо будете намагатися когось вчити, прикриваючись чужими масками. Хочете когось зрозуміти, перевтілюйтесь моментом, але не дозволяйте собі вседозволеності (порада).

З найкращими побажаннями,
Мирослава
Коментатор Варра Тор, [ 2006-09-27 14:10:04 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Цікава дискусія. Меленчук Мирослава, а Ви впевнені, що "Меленчук Мирослава" то не маска?
Коментатор , [ 2006-09-27 16:17:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Роберту Бернсу: Знаєте, я тут тільки недавно зареєструвалася, а перед тим, як це зробити, я уважно прочитала правила.ТАк от, правила говорять,що оцінювати чужі твори може тільки той,хто сам тут що небудь опублікував із власної творчості. Ви нічого власного не опублікували, а просто перенесли щось із творчості Роберта Бернса. Так що оцінювати чужі твори ви не маєте права.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-28 07:51:03 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

:) Дякую!
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-28 08:27:05 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Дякую, Ганно, за підтримку! Слушне зауваження. Не всі ж знають, що Роберт постає і в іншому образі.

З повагою,
Мирослава
Коментатор Роберт Бернс, [ 2006-09-28 09:31:22 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Отакої! Які безчесні закиди на мою адресу! :)
ШАНОВНА Мирославо, я не ставлю нікому жоднісіньких цифрових оцінок, лише коментую, намагаючись уявити, як би я сам оцінив той чи інший твір, коли б був живий :)
Хіба не веселіше, коли такі люди, як я (Р. Бернс) є живими, хай навіть у вашій уяві?
Вибачте, коли мої коментарі були комусь образливі.
Обіцяю, що жодного вірша Мирослави я більше не прокоментую. А жаль, вони мені подобались...
З повагою.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-28 10:32:13 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Домивились! :) І передайте Володимиру, що його я до співпраці запрошую.

З повагою,
Мирослава
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-09-28 20:27:00 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Цікава у вас дискусія. :)
Як на мене, і справді, брати відомі імена - велика відповідальність. Дуже вузький фарватер для руху, так? Але з іншого боку, "гра" в Роберта Бернса теж чогось варта.
В цьому світі все так неоднозначно. А коли поєднувати його ще з "тим" світом, то взагалі глузд відмовляє. :)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-09-28 22:00:48 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

Мда, епохально!
Але чому саме "гавкаю"? Можливо мякше "балакаю"?
"З німою торбою під церквою балакаю..." :)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-29 07:43:45 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

Ех, Ви, Володимире! Не зрозуміли головного.:( Якщо я буду стояти під церквою і балакати, то мене ніхто так і не помітить. Я ж не одна там стою. А щоб викликати зосередженість на собі, потрібно не просто балакати. Пусті балачки не мають нічого спільного з душею. А якби Ви придивились, то у Вас би прослідкувалась аналогія щодо німої торби. Те, що лежить в ній не вдасться випустити на волю, просто балакаючи, вона занадто довго залишалась німою. Володимире, глибше копайте, глибше...

З повагою,
Мирослава
Коментатор , [ 2006-09-29 08:19:06 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

Привіт, землячко! А знаєш, хто стоїть під церквою і гавкає? Одержимі бісами жінки (чомусь в чоловіках біси інтелигентніші, тихо собі сидять і ніяк свою присутність не проявляють). Я сам таке спостерігав декілька разів, коли просто під час служби вони (біси) починають видавати з нутра людини якісь неприродні звуки, в основному це гавкання. Так що оці слова про будуй свій власний храм, напевно, не Божі.
Коментатор , [ 2006-09-29 09:18:42 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

То як, викопав я, чи ні?
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-29 09:23:20 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

Привіт! Хвала Богу, хоч хтось хоч щось упіймав! Одержима! Душа німа, а щось рве із середини... А щодо храму, то ти тут не все розгледів. Ти не помітив, що я лише в кінці застосувала слово "храм", а раніше це всього-навсього була церква. Погодься, що просто ходити до церкви чи під церкву без усвідомлення того, що мучить і покаяння душі немає сенсу. Можна йти тою ж дорогою, що і інші, за писаними законами, але знайти себе можна тільки усвідомивши власний шлях, побудувавши власний храм служіння одному і тому ж Богу. Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас. Кожна людина - храм, в якому прагне воскресіння Бог... Принаймні, це в моєму баченні.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-09-29 09:29:59 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

Привіт! Хвала Богу, хоч хтось хоч щось упіймав! Одержима! Душа німа, а щось рве із середини... А щодо храму, то ти тут не все розгледів. Ти не помітив, що я лише в кінці застосувала слово "храм", а раніше це всього-навсього була церква. Погодься, що просто ходити до церкви чи під церкву без усвідомлення того, що мучить і покаяння душі немає сенсу. Можна йти тою ж дорогою, що і інші, за писаними законами, але знайти себе можна тільки усвідомивши власний шлях, побудувавши власний храм служіння одному і тому ж Богу. Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас. Кожна людина - храм, в якому прагне воскресіння Бог... Принаймні, це в моєму баченні.
Коментатор , [ 2006-09-29 09:42:55 ],
на сторінці поезії     "Тим, хто шукає..."   Меленчук Мирослава

"Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас." - Ге? Не розумію... Чому це Господь має пізнавати власну істинність, у чому Йому каятись? Я твій вірш продовжую сприймати як монолог біса устами жінки, в якій він сидить.
1   2   3   4   5   6   ...   30