Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Меленчук (1983)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-02 17:41:20 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Варцю,
як людина такими покручами користується, то говорить дуже красномовно про її культуру. Мені пригадується один дивак з Полтавщини, колись на початку девяностих я там купив собі будинок в селі для літнього відпочинку. Так от, той дивак-репаний селюк з діда прадіда нащось розмовляв ламаною російською. Коли я його запитав для чого він так балакає, він відповів "А мнє па руські какось лєкче" ...
Може й тому чудіку "какось лекче па агліцкі"?
:))))
Коментатор Зеньо Збиток, [ 2007-10-02 17:44:43 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Угу,
Мі тхе саме!
Гав дуюденькі були!
А мій Сірко Гав-Гав...
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-02 17:50:53 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

О так, Славцю, точнісінько в ціль! Ви б чули мою говірку до цього! Я жила майже на півночі Росії, то справді кумедно;-)
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-02 18:00:53 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Манувроване? То як?))))
Коментатор Зеньо Збиток, [ 2007-10-02 18:14:41 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Е, Варварцю - на мануврах бувісьмо.
Піх-пах ойо-йой.
Спостерігав за летом комара в умовах наближених до вогнепальної ситуації.
Ситуація нагніталась безперервним дзиготінням крутолетів пратівгого пратівніка.
Чистилисмо бійницю, кидалисьмо набої до ватри, курили (без "в" після "р")
Херовину. Так же літо було бабково-манувроване. Бабки літали гуськом і невпопад.
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-02 18:21:26 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

АААААА, теперечки зрозуміла;-)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-03 07:48:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Святославе, я Вас чудово розумію щодо нових запозичень з російської, щоб не було так, як написав Юрій. Мала на увазі інше. В нашої і російської мови була спільна основа, тому і в нашій, і в російській мові є однакові слова. Тому Ви дуже правильно зробили, що звернулися до етимологічного словника Фасмера. На жаль, Ви там не знайшли "стезі" і вирішили, що в українській і не було. Авторитет авторитетом, але мжна звертатися тоді за допомогою до інших джерел, адже одна людина навіть при всьому бажанні не може охопити всього. Що Ви і зробили, пославшись на використання цього слова у старослов'янській мові. Цілком логічно можна було би припустити, що "стежка", "стежина" виникла саме із "стезі" в часовій послідовності. Тобто, "стезя" була основою, а від неї пішли родом окремо українські слова і російські зі своїми синонімами. Я не займалася вивченням походження даного слова. а це лише припущення, що не виключено має право на життя. І в країнській, і в російській є безліч однакових слів, походження яких ми не піддаємо сумніву. Ось наприклад, "дорога" - в українській є синоніми, що достойно можуть замінити це слово, але ж ми його не вважаємо російським тільки через те, що і в ній воно існує, бо корінням тягнеться від одного джерела. Так от, якщо в одному словнику чи навіть у двох немає якогось слова, це не значить, що воно не українське. Потрібно шукати і знаходити, аналізувати і врешті-решт вивчати.
На прикладі посмішки я спочатку звернулася до тлумачного словника, але для когось авторитетним є лише один словник чи мовознавець(що суб'єктивно, оскільки жодна людина не всесильна і не всезнаюча) тоді я почала їхні приклади заперечувати посиланнями на тих же авторів, на основі творів яких мої опоненти робили висновки. І виявилося, що авторитетні для них мовознавці помилялися.
Я хотіла сказати що ми зазвичай завчасно називаємо слова російськими тільки через те, що вони вживаються і в братерській мові, при цьому не до кінця дослідивши походження самого слова, сприраючись на одне-два джерела.
Тепер щодо часів "русифікації", то безумовно, що відтоді в українську закралися суто російські слова, які не мають слов'янського коріння, а виникли в результаті еволюції російської мови, та на жаль, я не зустрічала ще такого словника, в якому зібрані такі слова. Якщо хтось знає, то прошу поділитися, буду дуже вдячна. Але при всьому цьому хочу наголосити і на тому, що не аврто звертати увагу лише на російські запозичення, а щоб не було засмічення української мови, не так активно вдаватися і до вливання в українську також неросійських іншомовних слів.

Всім дякую за дискусію!
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-03 10:10:41 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
я стараюся не робити висновки лише на основі використання одного джерела, хоч би яке воно й не було авторитетне. Крім Фасмера я використав ще словник Іваницького, Шумлянського (не думаю що Ви його маєте). Цінність цього словника в тому, що він зафіксував і досить повно різницю між українською та російською лексикою станом на 1918 рік. Так от "стезю" той словник ще "не бачить" українським словом. Тепер стосовно походження слів (що від чого) Мені видається сумнівним походження "стежки" від "стезі", позаяк стезя є староболгарським словом (македонський діалект) і походить як і українське чи староруське "стежа (ка)" від якогось більш давнішого праслов'янського. Стосовно спільної лексики в російській та українській мовах, то вона справді суттєва, але різниця лексичного складу цих мов складає - 32 відсотки. В той же час така ріхниця між українською та польською становить лише 18 відсотків. З білоруською у нас не співпадань лише 14 відсотків. В російської та болгарської - 17 відсотків неспівпадань. Отака то заплутана історія з братськими мовами.
Стосовно подальших запозичень, то не хотілося б щоб українська мова повторювала неґативну практику англійської, коли залучається все підряд і у великій кількості, що робить мову складною для сприйняття її носіями. Правило запозичення мусить бути простим - слово приходить у мову разом з поняттям. Подивіться скільки в українській мові німецьких запозичень, які сприймаються як суто українські: балка, ліхтар, фарба, дах, ротор, лемент, ґвалт, ґенделик і т.п.

До речі, про анґлійські запозичення. Десь в середині 90 я був співавтором англо-українсько-російського словника "Ви вже їх знаєте". Цей словник налічує 3500 англійських слів, які носії української та російської мови знають як "Отче Наш". На жаль той словник так і не був виданий :-(
Отакі то пиріжки, любі малята...:х)))
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-03 10:23:54 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Прикро, Славцю, що не видався... А натомість щороку видається так багато того комерційного непотрібу:(
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-03 11:09:51 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Святославе, а як Ви ставитеся до праці Івана Огієнка "Історія української літературної мови"? Наведу Вам один абзац з цієї праці: "Революція 1917 року застала нас без належних популярних словників, але незабаром появилося їх аж три (головніші). Це були: П. Tepпило. Словник російсько-український, Київ, 302 с., вид. 5-те. В. Дубровський. Словник московсько-український, Київ, 1918 р., 542 c. C. Іваницький і Ф. Шумлянський. Російсько-український словник, два томи, 266-250 с., Вінниця, 1918 р. Словники ці могли задовольнити тільки перші потреби нашої інтелігенції, але не робітників пера."
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-03 11:59:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
ніяк не ставлюся, бо не читав цієї роботи. А стосовно останніх слів вельмишановного Метра Огієнка, то якось же такі "робітники пера" як Свидницький, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Микола Філянський, Павло Тичина, Михайличенко, Семенко, Чупринка обходилися без вищеназваних словників.

А як ми обходимося без словника Миколи Лукаша, якого за стільки років незалежності так і не видали? Як ми обходимося без словника Євгена Плужника, якого так після 30-тих і не перевидавали? Як ми обходимося без звукового орфоепічного словника Миколи Погрібного, який за роки незалежності став бібліоґрафічним раритетом?
Натомість чуємо як на українському радіо та телебаченні спотворюється усталена милозвучна українська вимова, на догоду "діяшпорній" та "вулинській" вимові (канал СТБ - абсолютний лідер цієї тенденції)
Натомість видається-перевидається словник під ред. Русанівського, на який так полюбляє посилатися молоді пагони "робітників пера"

Як Ви, пані Мирославо, ставитеся до вищезгаданого?

З пошануванням,
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-03 15:27:48 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Святославе, питання мови будуть актуальними у всі часи, як і суперечки щодо мови. Як розібратися у великому вирі словників, який з них достеменний - питання також відкрите.
Чи можна щось змінити, щоб українці жили справжньою українською мовою? Мабуть. Але де ж їй навчитися правильній, коли стільки суперечливих думок?
Я в такому випадку покладаюся на власні відчуття мови. Якщо хтось робить мені зауваження, то приймаю їх тільки за присутності беззаперечних доказів. Вже хоча б одина творчість Василя Стуса для мене є більшим авторитетом, аніж відсутність "стезі" у названих Вами, Святославе, словниках.

З повагою.
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-03 16:49:44 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
не треба тішити себе ілюзіями, що українці в масі своїй заговорять "правильною" українською мовою. За підрахунками прикладних лінґвістів в кожній мовній популяції не більше 2 відсотків мовців володіють мовним стандартом. Ми нічим не ліпші англіців, німців чи росіян. Але ц не гірші...:х)))
Тому, завдання не таке вже й заскладне поповнити ряди цих жалюгідних 2 відсотків українських носіїв Українського Мовного Стандарту.

Я маю навіть рецепта як цього досягти. По-перше оволодіти правильною вимовою за допомогою звукового орфоепічного словника Миколи Погрібного;
По-друге збагатити свою лексику та фразеолоґію за допомогою гарних українських авторів - мій короткий список такий: Микола Лукаш(один тільки переклад Декамерону чого вартий), Валерій Шевчук, Григір Тютюнник.
По-третє, важкі місця слововжитку подолати за допомогою авторитетів цієї справи Бориса Антоненка-Давидовича та Святослава Караванського.

Ось до речі посилання на купу статей вельмишановного Метра:

http://www.maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Бажаю успіхів,
Мирославо
Коментатор Печаль Усміхнена, [ 2007-10-03 21:58:25 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Все минає, поки не встигло набриднути... щоб про нього згадували з посмішкою... ;)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-04 13:01:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Святославе, які ілюзії? Я якщо тішу себе, то не цим. ;)
Дуже дякую Вам за рецепт, але "куховарю" за власними, які мені смакують. ;) Ознайомлюся з працею Ваших авторитетів обов'язково, хоча не обіцяю з ними завжди погоджуватися.

Дякую ще раз за все!
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-04 13:14:03 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Можливо... Але парадокс в тому, що нам завжди найбільше хочеться того, чого немає. :)
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-04 13:32:52 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Nema za scho!!!
Коментатор Ірина Павленок, [ 2007-10-08 16:27:04 ],
на сторінці поезії     "Я нікуди осінь вже не відпущу"   Меленчук Мирослава

...ще раз читаю про осінь:)

куди від неї подітися... жити з нею, принаймні, до зими;)

а мене на прозу пробило... зайди в етюди, Миросю, матимеш час і натхнення.

Коментатор Фешак Адріана, [ 2007-10-10 13:43:21 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Меленчук Мирослава

буду банальна, але вірш красивий, випрацьований і з хорошою думкою про час і як з ним потрібно поводитися
Коментатор Фешак Адріана, [ 2007-10-10 13:47:26 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

приємно читати йду перечитувати.
образи, слова, ... у тебе це схоже на дотики, дотики автора до серця читача.
проймає
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   30